Шпора з політології

6.2Характеристика та типологія політичної еліти. Проблеми елітаризму в сучасній Україні.

Термін "еліта" французького походження і означає буквально "краще", "добірне", "обране". Ще в часи розкладання родоплемінного ладу з'являються погля¬ди, що розділяють суспільство на вищих і нижчих, шляхетних і чернь, аристократію і простий люд.

У науковій літературі існує багато типологій політичних еліт, в основі визначення яких є різні ознаки і дослідницькі підходи. Серед них можна виділити три основні групи типоло¬гій. У першій розрізняють еліту крові або аристократію: еліту знань, компетенції або меритократію; правлячу, що безпосередньо володіє державною владою та опозиційну Сюди ж варто віднести класифікацію, побудовану відповідно до основних сфер життєдіяльності суспільства. Це - політична, економічна, соціальна, культурна і релігійна еліти. Друга група типологій політичних еліт включає традиційні еліти, сучасні, вищі, середні, маргінальні та адміністративні. Влада традиційних еліт спирається на історично сталі в суспільстві культурні цінності.

В політичному житті України результативність діяльності полі-тичних еліт у формуванні демократичності визначається рядом факторів. Передумовою є повна гласність діяльності політичних еліт. А це означає, що українському суспільству регулярно дається звіт про діяльність всіх органів державної влади, критичний і різ¬нобічний аналіз результатів їхнього управління економічною, соці-альною і духовною сферами громадського життя; недопущення пе¬ретворення правлячої еліти в тоталітарну еліту. Розв'язання цієї задачі в першу чергу пов'язано зі свободою засобів масової інфор-мації. Вони повинні бути незалежні у фінансовому відношенні від усіх гілок влади, тільки тоді вони будуть об'єктивно, повно і різнобічно інформувати людей про політичне життя в українському суспільстві; встановлення справжнього плюралізму в українському суспільстві. В економічній сфері - наявність різних форм власно¬сті. Отже, різноманітних форм соціальної діяльності для людини. У політичній сфері - це діяльність політичних партій і громад¬ських рухів, що дотримуються законів, норм і традицій суспіль¬ства. Нарешті, це вільна конкуренція політичних лідерів, правля¬чих і опозиційних політичних еліт, їхніх програм та ідей.В політичному житті України виявляэться діяльність контреліти. Контреліта – це опозиційна щодо панівної еліти частина бюрократії, соціальна група, яка виборює право на входження в еліту або на створення нової еліти. Головною метою політичної діяльності контр еліти є відібрати владу в панівної еліти. Функціями контреліти стає критика владних структур, опозиція здійсненню соціально-економічних перетворень та політичному оновленню суспільства, вимога внесення коректив у систему політичної влади.

7..1Поняття та основні риси політичної соціалізації

Під соціалізацією розуміють «процес засво¬єння людським індивідом певної систе- , ми знань, норм і цінностей, які надають йому можливість ^ функціонувати як повноправному членові суспільства»

Політична соціалізація забезпечує набуття індивідом уміння орієнтуватись у політичному просторі й виконувати в ньому певні владні функції. Через політичну соціалізацію ' здійснюється формування, відтворення і розвиток політич¬ної культури.

Політична соціалізація є процесом і результатом взаємодії між об'єктивними умовами життєдіяльності індивіда та його поведінкою. В сукупності цих умов важливу роль відіграють ті групи, які оточують індивіда. Залежно від характеру особистих контактів і ступеня формальної організованості ці групи поділяються на первинні і вторинні. Політична соціалізація відбувається у двох основних формах: прямій та опосередкованій. У першому разі полі¬тична соціалізація здійснюється шляхом поширення від-повідних знань, пропаганди певної інформації, популяриза¬ції зразків бажаної поведінкиУ другому разі процес політичної соціалізації відбувається шляхом створення таких умов життєдіяльності індивіда, які спонукають його діяти саме так, а не інакше.

.

Отже, визначальними чинниками політичної соціалізації на різних етапах формування і розвитку особи є її соціальне походження, оточення та соціальне становище. Значний безпосередній вплив на політичму соціалізацію особи здійснюють політичні інститути — держава, політичні партії, громадсько-політичні організації.

Політичні партії, у свою чергу, прагнуть впливати на процес політичної соціалізації особи в інтересах тих спіль¬ностей, які вони представляють. Вони створюють молодіжні організації партій, підконтрольні їм засоби масової інформації, підтримують ті чи інші громадські організації, підпорядковуючи їх своєму впливові, тощо.