Шпора з політології

Досить привабливою для України є орієнтація на інтеграцію до Європейського союзу та НАТО. Вступ до ЄС дав би Україні змогу використовувати сприятливі можливос¬ті міжнародного поділу праці, піднятися до рівня економіч¬ного, соціального й демократичного розвитку передових європейських країн. Інтеграція до НАТО слугувала б зміцненню безпеки України. НАТО обстоює принципи стабіль¬ності й недоторканності кордонів держав-членів, гарантує їм територіальну цілісність, що особливо важливо для України з огляду на наявність певних територіальних претензій до неї з боку окремих політичних сил деяких де ржа всусідів. Однак через свою відсталість Україна не готова до вступу в ці організації в економічному, соціальному, політичному і воєнному відношенні . Крім того, зближення України з НАТО наштовхується на рішучий спротив Росії, яка вбачає у цьому загрозу своїй безпеці.

За таких умов найвірогіднішим варіантом зовнішньополі¬тичної стратегії України є її балансування між Заходом і Росією, використання переваг співробітництва на євразій-ському й західному просторі

Вихідними засадами зовнішньої політики є національні інтереси України, до яких належать: гарантування суверені¬тету, державної незалежності, самостійності; підтримання територіальної цілісності й непорушності кордонів; досяг¬нення надійної безпеки в усіх її вимірах:Головними сферами зовнішньополітичної діяльності України документ визначає: двосторонні міждержавні відно¬сини, розширення участі в європейському регіональному співробітництві, співробітництво в межах Співдружності незалежних держав, участь в ООН та інших міжнародних організаціях. Зі 140 з них Україна підтримує дипломатичні відносини. Як член ООН Україна бере активну участь в роботі її спеціалізованих установ, миротворчих заходах. З метою виходу з економічної кризи і реформування економіки вона активно співпрацює з такими спеціалізованими валютно-фінансовими установами ООН, як Міжнародний валютний фонд і Міжнародний банк реконструкції і розвитку. В роки незалежності Україна стала членом - Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Центральноєвропейської ініціативи У 1997 р. в Києві було відкрито Інформаційний центр НАТО.Україна підтримує стосунки з усіма державами СРСР.Стала одним із засновників у 1993 р. Парла¬ментської асамблеї чорноморського економічного співробіт¬ництва, до складу якої входять одинадцять країн цього

регіону.

30.1Просвітництво, Відродження

.Політнаука,започаткована щев епоху античності, активно відрод-жується наприкінці середньовіччя.Це пов'язано з іменем одного з видатних засновників політичної науки італійця Н. Макіавеллі . Н. Макіавеллі один із перших зробив значний крок уперед у визначенні предмета політичної науки, її методу й певною мірою -законів.політичну історію. У теорії Н. Макіавеллі держава означає політичний стан суспільства: ставлення панівної верстви до підлеглих, існування певним чином організованої політичної влади, юстиції, створення відповідних законів тощо. Багатоманітність конкретно-історичних форм держави й політичної влади Н. Макіавеллі виводить насамперед із боротьби певних сил суспільства, головним чином, знаті й народу.Важливо, що в ході аналізу політичних форм звертається увага на різноманітні фактори, які впливають на становлення й зміну цих форм — економічні,військові, територіальні, географічні, демографічні, етнічні тощо. Політичні погляди Н. Макіавеллі — це реалістичний аналіз людських стосунків, що ґрунтується на досягнутому рівні знань про суспільство.Вагомий доробок у розвитку науки про політику належить відомим англійським мислителям Томасу Гоббсу і Джону Локку Своєрідність їх підходів до аналізу політичного життя Англії яскраво розкривається у їх висловлюваннях, які наведено нижче.Т. Гоббс, виправдовуючи реставрацію монархії після смерті Кромвеля, доводив, що монархія — одна з найкращих форм королівської влади. У праці "Левіафан" він описує хаос природного, додержавного існування людей. Це було суспільство,де йшла "війна всіх проти всіх".На відміну від Т. ГоббсаД.Локк трактаті про державу" дає філософське обґрунтування "славної революції"й установлення обмеженої монархії. Його ще називають засновником лібералізму. Він уперше чітко розрізнив такі поняття, як "особа", "суспільство", "держава", причому особу поставив вище за суспільство й державу. За Локком, людина від народження має природні, невідчужувані права "на життя,свободу і власність". Приватна власність — не абсолютна цінність, а засіб побудови вільного суспільства. Володіння власністю впливає на формування Індивідуальності.Важливим у політичній доктрині Дж. Локка є трактування ним поняття рівності, яку він виводить із "природного стану речей", її підґрунтям є чесна конкуренція на основі взаємовизнання. Причому рівність не має нічого спільного з природною одноманітністю чи насильницьким зрівнюванням за здібностями. Йдеться про рівність можливостей і намагань. Суть її полягає в тому, що жоден з індивідів, хоч би якими бідними були його буття, інтелектуальні чи фізичні сили, не може бути виключеним із конкуренції, відсунутим від вільного обміну благами й послугами, інакше кажучи, існуючій нерівності має бути протиставлена "рівність без зрівнювання", рівність,яка допускає й стимулює природну несхожість людей.новлять базу правового порядку й дають змогу укласти таке законодавство, яке цілком вивільнить людину, щоб вона могла "користуватися й розпоряджатися як завгодно своєю особою, своїми діями... й своєю власністю".Утвердження цих законів дає змогу уникнути економічного й політичного рабства, яке було до цього й виявлялося в поневоленні індивіда, насильницькому присвоєнні іншими його виробничих і духовних сил та здібностей. В розумній державі жодна людина не повинна бути поневоленою васалом або прислужницею держави. . Власна переконаність — це перша власність і перша свобода, яка має бути гарантована державою кожному індивідові. Дж. Локк доводив, що віра проектує себе в цілях,цілі реалізуються в праці, а праця втілюється у власності.! Великий внесок у розроблення політологічної думкизробили представники французької школи Шарль Монтеск'є і Жан-Жак Руссо . Це також своєрідне осмислення, віддзеркалення того політичного життя, яким позначене тогочасне французьке суспільство.У пращ "Продух законів", розглядаючи закони, юридичні й політичні системи різних країн. А це давало можливість створювати політичну науку й розглядати суспільство так, як фізичне тіло.По-друге, досягненням є теорія поділу влади.