Шпора з політології

18.2.Тарас Шевченко

справив. великий вплив на політичні погляди членів Кирило-Мефодіївського братства насамперед силою свого поетичного слова.

Політичний світогляд Т. Шевченка у своєму розвиткові пройшов кілька етапів. Перший етап позначається роман¬тизмом та певною ідеалізацією козацького минулого. У другий, найплідніший період творчості, який тривав з часу повернення в Україну після звільнення з кріпацтва й до розгрому Кирило-Мефодіївського братства, Він різко засуджує не тільки самодер-жавство, що було притаманним для всієї його творчості, а й класове розшарування всередині самого українського народу. Зокрема, таврує тих «землячків», які, поїхавши на чужину, повертаються в Україну визискувачами та гнобителями, підручними колонізаторів.

Т. Шевченко мріяв про утвердження соціальної рівності й політичної свободи. Віддаючи перевагу буржуазній республіці перед самодержав¬ством, він, однак, не розглядав її як ідеальний суспільний лад, бо і в ній є соціальна нерівність і насильство. Полі¬тичним ідеалом Т. Шевченка була демократична республі¬ка — суспільство із самоврядуванням народу, колегіальною формою реалізації влади як гарантією від її сваволі. Вирі-шальна роль у такому суспільстві мала належати трудівни¬кам, що працюють на своїй землі.Т. Шевченко не тільки різко засуджував кріпаччину, самодержавство, а й закликав народні маси до його пова¬лення насильницьким, революційним шляхом: «...вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте!». Він виступав як послідовний революційний демократ, творчість якого справила величезний вплив на боротьбу українського народу за своє соціальне й національне визволення. Не останню роль творчість Т. Шевченка та інших революціо-нерів-демократів відіграла у скасуванні в Росії 1861 р. — останньому році життя поета — кріпосного права.

19.1Стуктура , функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.. Політична система України на сучасному етані перебуває у стадії становлення усіх її компонентів, наповнення Її функцій новим змістом.що відповідає статусу незалежної демократичної держави. Нині діючі компоненти політичної системи (від законодавчих органів влади до політичних і правових норм) поступово звільняються від рис минулого — командно-адміністративної, тоталітарної системи — і поступово набирають характеру демократичної, плюралістичної системи. У своїй суті становлення політичної системи відбувається у руслі політичної модернізації суспільства, яка здійснюється еволюційним чином.Помітним є відбиток старих відносин як в окремих сферах політики,так і в суспільній свідомості. Проте зростаюча недовіра народу до влади поєднується з високим рівнем його політичної активності в інститутах масової політики (виборах, референдумах), що є свідченням значних політичних потенцій базових суб'єктів політики.Новий етан у розвитку політичної системи України настав з прийняттям Конституції України 28 червня 1996 р. Основний Закон держави визначив засади формування і розвитку політичної системи, закріпив функції її окремих елементів,розкрив зміст та особливості діяльності держави в політичній системі."Україна та її народ, — говорив 12 липня 1996 р. на урочистій церемонії підписання Конституції України Президент України Леонід Кучма, - отримали довгостроковий правовий фундамент для динамічного цивілізованого розвитку в умовах соціального миру омадянського спокою... Основний Закон для України — це гарантія її незалежності, знаряддя справді реформаторської розбудови держави..."У Конституції політична система представлена всебічно і з перспективою на майбутнє. Багато її статей ще має знайти свій розвиток у нових законах, які сприятимуть розв'язанню проблем сучасного періоду. А поки що суперечливий характер розвитку політичної системи в Україні проявляється у повільних темпах політичної структуризації суспільства, незавершеності процесів виникнення багатопартійності,прагненні використати олітичні цінності минулого без урахування змісту і специфіки політичного розвитку України на сучасному етапі,неузгодженості практичної діяльності гілок влади, їх недостатній відповідальності перед народом.Сучасні державотворчі процеси в Україні, потреби виходу із соціально-економічної кризи вимагають збалансованого розвитку політичної, економічної і соціальної систем, урахування при формуванні політичних структур специфіки українського політичного менталітет)історичного досвіду та сучасного становища України, моделювання і прогнозування розвитку політичної системи в нашій державі.Модернізація політичної системи України повинна грунтуватися на розвитку політичної теорії, вивченні й використанні в політичній практиці досягнень зарубіжної і вітчизняної політичної думки.

19.2 Національна ідея

Сукупність ідей та уявлень щодо інтересів "своєї" етнонаціональної спільноти становить національну ідеологію. Серцеви¬ною її стає національна ідея, тобто усвідомлення народом єд¬ності своєї політичної мети, свого історичного призначення і потреби спільної волі для їх реалізації.

Українська національна ідея має глибоке коріння. У своєму розвитку вона пройшла ряд етапів. Один із них нерозривно пов'язаний з національно-визвольною боротьбою українсько¬го народу доби козаччини за створення української держави.