Шпора з політології

22.1.Сутність політичного лідерства

Політичне лідерство - це влада, здійснювана, одним або кількома індивідами для того, щоб спонукати членів нації до дій

Лідерство - це відносини міжлюдьми в процесі спільної діяльності, у якій одна сторона забезпечує перевагу своєї волі над іншою

Політичне лідерство являє собою постійний і легітимний вплив однієї або кількох Осіб, що займають владні позиції, на все суспільство, організацію або групу

ознаки.- воно припускає постійний вплив на оточуючих; -полі¬тичний вплив повинний бути загальним, поширюватися на всіх членів керованої сукупності; -у складно організованих системах лідерство припускає інституціоналізацію керівного статусу

Риси політичного лідера : популярність, вміння подобатися людям, політична інтуїція та ін.. В основі політичного лідерства лежать соціальні чинники, антропологічні і психологічні властивості індивіда. .

У залежності від того, яким способом зміни політичної і со¬ціальної дійсності віддають перевагу лідери, їх розділяють на реформаторів, революціонерів і консерваторів. Лідер-реформатор відстоює базові цінності даного політичного суспільства або його ідеальної моделі культури. Реформатор опирається на традиції, намагається зберег¬ти все цінне, що було створено в попередній період розвитку сусільства. Лідер-революціонер відхиляє існуючі в суспільстві базові цінності , закликає до руйнації їх "до основи" і орієнтується на створення принципово нової суспільної системи. Лідер-консерватор вважає самим раціональним існуючий сус¬пільний порядок, що він прагне зберегти й усталити.

М.Вебера: 1) традиційне лідерство; 2) харизматичнс лідерство; 3) раціонально-легальне лідерство. Традиційне лідерство - це право на лідерство, на¬лежність до еліти, віра у святість традицій Харизматичне лідерство характеризується вірою підлеглих у надзвичайні здібності вож¬дя та його винятковість. Раціонально-легальне лідерство озна¬чає появу у суспільному житті політичного лідера через демок¬ратичні процедури виборів, обумовлених законом.

Особливіші політичного лідерства в Україні

Внаслідок формування багатопартійної системи є два рівні партійно-політичного лідерства. Перший - лідерство в рамках партії або руху. Другий- лідерство міжпартійного плану.

Індивідуальне політичне лідерство цілком відповідає вимо¬гам демократії. В сучасному світі роль інституту індивідуального політичного лідерства зростає. В Україні процес формування ін¬ституту політичного лідерства має свої особливості, які виявля¬ються в тому, що руйнування тоталітарної системи відбувається паралельно з національним відродженням та становленням демо¬кратичної республіки.

Потреба в авторитетному лідері особливо зростає за складних ситуадій життєдіяльності суспільства. Можливості суспільства щодо розв'язання складних суспільних проблем багато в чому залежать від наявності загальновизнаного лідера, який би не тільки запропонував стратегію виходу з кризи, а зумів консолідувати суспільство на її виконання.

І

22.2.Зміст і структура політичної культури

Вивчення політичної куль¬тури допомагає проникнути в суть функціонування різних полі-тичних структур, визначити основні напрями і перспективи їх розвитку. Політична культура дозволяє визначити міру демокра¬тичності й цивілізованості того або іншого суспільства.

Політична культура - це система політичних уявлень, що історично склалися, переконань, Цінностей, норм і моделей політичної поведінки всіх суб'єктів політичного процесу. Поняття "політична культура" багато в чому співпадає за змістом із поняттям "політична свідомість". Політична свідомість - це відображення в свідомості людей політичних явищ і процесів. Політична культура пока¬зує, яким чином феномен політичної свідомості реалізовується в політичній діяльності суб'єкта. Вона з'являється як єдність соціальних і політичних знань людини, її оцінок, орієнтацій, норм і способів політичної поведінки. Таким чином, політична культура - це спосіб ставлення суб'єкта до політичної дійсності. Структура визначається за декількома критеріями: за культурою політичної поведінки, за культурою функціонуван¬ня політичних інститутів та ін. У політичній літературі в її структурі виділяються наступні основні елемен-ти: пізнавальний, емоційно-психологічний, етично-оціночний, поведінковий елементи, а також політичну символіку і ембле¬матику. Пізнавальний : знання про політичну систему і її окремі інститути, про політи¬чні режими, про політичну владу, її форми і механізми їх здій-снення на практиці, про демократію, права людини, методи і способи політичної діяльності та ін.