Шпора з політології
Н. Макіавеллі розрізняє монархію, аристократію і народ¬не правління, спотворенням яких є тиранія, олігархія та охлократія. Перші три форми правління він називає пра¬вильними, але вважає їх нестійкими й недовготривалими. Найкращою, на його думку, є змішана форма, в якій поєд¬нуються елементи всіх правильних форм. Віддає перевагу республіці, бо вона найбільше відповідає вимогам рівності і свободию. Республіка є більш стійкою, ніж монархія, вона краще пристосовується до різних умов, забезпечує єдність і міць держави, породжує в людей патріотизм. Принципово іншими є його погляди, подані у трактаті «Правитель». Основний зміст цієї праці складають змалювання образу ідеального, на думку Н. Макіавеллі, правителя та рекомен¬дації щодо того, як йому здійснювати і зміцнювати свою владу.
Н. Макіавеллі стверджував, що заради досягнення полі¬тичних цілей правитель може використовувати будь-які засоби, незважаючи на вимоги моралі: вдаватися до обману, діяти лестощами і грубою силою, фізично знищувати своїх політичних противників тощо. Правитель має бути схожим на сильного лева, щоб страхати вовків, і на хитрого лиса, щоб не втрапити в пастку ю
21.2Лібералізм як одна з основних ідеологічних течій сучасності
Лібералізм з лат. – вільний
Лібералізм – політична ідеологічна течія, яка об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод.
Лібералізм в процесі свого розвитку пройшов 2 етапи:
1.класичний лібералізм
2.неолібералізм
Характеристика класичного лібералізму:
•свобода вибору
•заперечення диктату
•баланс між особистими і суспільними інтересами
•принцип верховенства закону
•держава має захищати природні права людини
•вплив держави конституційно обмежений (держава не втручається в ек. сферу – особливість класичного лібералізму)
•пріорітет громадської свободи по відношенню до моральних норм.
Ха-ка неолібералізму:
•виступ за посилення державного регулювання
•еволюція до ідей справедливості
•проголошення рівності наділення всіх людей базовими правами та обов’язками
•допускається певна соціальна нерівність (але в тому випадку, коли вона приносить певну вигоду кожному члену суспільства)•необхідність рівномірного розподілу соціальних цінностей