Шпора з політології
. Існують два основні методи прийняття рішень: раціонально-універсальний і метод послідовних обмежень. Він передбачає раціональне знаходження проблеми й вибір шляхів її розв'язання, які найбільше відповідають поставленій меті метод «гілок», виходить з необхідності внесення у звичайну управлінську діяльність поправок, котрі потрібні для реалізації часткової мети. Другий метод - «змішано-скануючого методу», який забезпечує масштабний процес прийняття рішень, поєднуючи при цьому переваги ви¬щеназваних методів.
етап реалізації політичної волі, вираженої у формі управлінських рішень. На даному етапі політичного процесу головним питанням є вибір адекватних прийнятим рішенням засобів і методів політичного регулювання (перш за все: насильницьких — ненасиль¬ницьких, ідеологізованих — неідеологізованих).
15.1' В'ячеслав Липипський
послідовно обстоював ідею незалежної української державності. Він вважав, що тільки власна держава, збудована українською нацією на своїй етнографіч¬ній території, врятує націю від економічного розпаду та кривавої анархії. .
Обґрунтовуючи ідею створення незалежної української держави, В. Липинський на перший план спочатку висував її демократичний характер, вважаючи, що тільки демократія може стати твердою опорою державності. Питання про форму державного правління — монархічну чи республікан¬ську — було для нього другорядним. форму державності для України В. Липинський шукав поза демо¬кратією, більшовицькою диктатурою та націоналізмом. Такою формою він вважав конституційну монархію.
. Ідея монархії має виступати консоліду¬ючим чинником українського суспільства, вона відповідає державницькій традиції, започаткованій іще Б. Хмельниць¬ким
Основними підвалинами, на яких має засновуватися українська монархія, В. Липинський називає аристократію, класократію, територіальний патріотизм, український кон-серватизм і релігійний етос.
. В аристократії існують статична й динамічна складові. Першу представляють такі елементи, які наявні у будь-який історичний період, — шляхта і хліборобський клас. Аристократія завжди повинна поновлюватися, інте¬груючись з іншими соціальними верствами, які складають монархічну державу.
класократія — влада найкращих представників усіх суспільних класів і станів. Класократія як спосіб організації державної влади, на думку В. Липинського, забезпечує єдність нації і заперечує буржуазний парламентаризм, соціалізм і націоналізм. Перший роз'єднує націю за партійною ознакою, другий — за класовою, а третій — за етнічною.
Відстоюючи незалежну українську державність, В. Ли" пинський водночас наголошував, що географічне положення України, спільне історичне минуле, спільні економічні інтереси вимагають тісного економічного і воєнного союзу суверенної Української національної держави з Росією і БІЛОРУСІЄЮ.
15.2.Громадсько-політичні рухи
| Відповідно групи інтересів визначаються як добровільні | об'єднання людей, створені для вираження і задоволення \ | їхніх інтересів у відносинах з різними політичними інсти-( тутами, насамперед із державою.
Поняття «групи інтересів» указує на політичний вимір цих груп. Різні спільності людей, їхні об'єднання прояв¬ляють себе як групи інтересів тоді, коли їхні інтереси виявляються як конкретні вимоги в політичній сфері суспільства. Група тиску — це громадське об'єднання, ( яке домагається задоволення власних інтересів за допомогою | цілеспрямованого впливу на інститути публічної влади.Як феномен політичного життя групи тиску відомі впро¬довж усієї історії .У вітчизняній науковій і навчальній літературі широко вживається поняття «громадські організації», яке позначає добровільні та організаційно оформлені об'єднання громадян, створені для вираження й задоволення їхніх інтересів і потреб на засадах самоврядування.
Як групи інтересів гро¬мадські організації виступають тоді, коли виконують політичні функції, взаємодіють із політичними інститутами, передусім державою. Групами інтересів є й багатоманітні суспільні рухи — само-| діяльні об'єднання мас, створені на основі спільності І інтересів і впорядкованої діяльності.