Шпора з політології

. Кажучи про аристократію, він зазначає, що та-ка форма правління повністю властива тільки такій державі, де управля¬ють найкращі, в повному розумінні цього слова, громадяни, а не ті, які мають тільки деякі відповідні якості. Однак свою перевагу Аристотель віддає республіці («політія»), де суспільством керують найкращі грома¬дяни-філософи.

Боден запропонував свою класифікацію політичних режимів, які поділив на три типи: монархію ,аристократію і на¬родну державу, або республіку . Для характеристики політичних режимів іноді використовуються ще і такі поняття, як абсолютизм, деспотизм, тиранія та ін.

Авторитаризм. Цей полі¬тичний режим займає проміжне місце між тоталітаризмом та демократією. При визначені авторитаризму суттєвою озна¬кою є відносини влади і суспільства. Ці відносини будуються, швидше за все, не на переконанні, а на примусі. Авторитаризм - це дер¬жавно-політичний режим, стиль суспільного життя, який ха¬рактеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи чи обмеженої групи осіб, звуженням політичних прав і свобод громадян та суспільно-політичних організацій, чіткою регламентацією їхньої активності, різким скороченням прерога¬тив та повноважень демократичних інституцій.

В реальному політичному житті є багато різновидів автори¬тарного режиму, такі як, наприклад, військові режими (режим Піночета в Чилі), громадянські диктатури (режими в країнах арабського Сходу), теократичні режими (режим аятоли Хомей-ні в Ірані) та інш.

Демократія. Ідея демо¬кратії народилася в античних полісах як уява про народовладдя, про участь кожно¬го громадянина в політичному, суспільному житті і діяльності, про принципову можливість участі всіх громадян держави в управлінні нею. Сучасні підходи до сутності демократії досить різноманіт¬ні, їх можна згрупувати в два основних напрями.

4.1.Політичні погляди Драгоманова

Демократичні традиції Кирило-Мефо- діївського братства продовжив і роз¬винув визначний український історик, етнограф, літературознавець і публіцист Михайло ДрагомановПолітичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом поширених у тогочасній Європі лібераль¬них і особливо соціалістичних ідей. Перехід від родопле¬мінної організації суспільного життя до держави він пояснював дією таких чинників, як розвиток сім'ї, мате-ріального виробництва, класової боротьби, концентрація земель унаслідок завоювань. Однак М. Драгоманов не поділяв марксистську тезу про визначальну роль матеріаль¬ного виробництва в суспільному розвитку. Він вважав, що економічна діяльність задовольняє лише одну з потреб людини — «живлення», тоді як існують інші не менш важливі потреби — розмноження, пізнання, розваги. Люди прагнуть до спілкування та об'єднання, основними формами яких є громада й товариство.

Поняття «громада» є ключовим у політичних поглядах М. Драгоманова. На його думку, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Суть держави полягає не в її формі, а в тих правах і свободах, якими наділені громадяни. Політична історія людства є кругообігом трьох основних форм держави — аристократії, монархії й демократії

Громада у М. Драгоманова є первинною ланкою органі¬зації суспільного життя. Стосунки між громадами мають будуватися на федеративних засадах. Федерація утворюється в результаті децентралізації управління державою з громад як більш дрібних суспільних об'єднань. Громади як вільні й самостійні утворення будують федерацію знизу догори — аж до всесвітньої федерації як наступниці держави. Федерація втрачатиме державні функції і поступово прийде до адміністративної автономії та децентралізації.

Головну причину поділу суспільства на багатих і бідних М, Драгоманов убачав у приватній власності. Покінчити зі злиденністю і гнобленням можна тільки шляхом організації колективної праці за умови колективної власності громади на землю та знаряддя праці. Здійснення переходу до нового ладу можливе еволюційним шляхом демократизації, піднесення культури і свідомості народу. М. Драгоманов виступав проти революційних перетворень.

Принцип федералізму був визначальним у поглядах М. Драгоманова й на національне питання. Він заперечував ідею національної державності, вважав, що політичною фор¬мою організації суспільного життя має бути федерація,

4.2.Принципи і сутність поділу влади в демократичному суспільстві Конституція Укр про повноваження ВРУ.

Ця влада має здійснюватись на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Поділ влади та взаємна урівноваженість її гілок на основі механіз¬му стримувань і противаг покликані унеможливити зосеред¬ження державної влади в одному органі чи узурпацію її однією особою. Принцип поділу державної влади є одним із найважливіших принципів демократії.