Шпора з політології

•безпосередній вплив на політичну реальність

•опосередкований вплив – через формування політичних програм

Рівні функціонування політичних ідеологій:

•теоретико-концептуальний (пов’язаний з функціонуванням конкретних політичних положень)•програмно-політичний (теоретичні положення ідеологій перетворюються в конкретнв програми, гасла, вимоги)

•практичний

28.1. Сутність політичної свідомості

Політична свідомість - це відбиток соціальними суб'єктами (індивіди, групи, класи, нації та Інші спільності) політичної дійсності в різних формах і на різних рівнях її прояву Політична свідомість є відображенням реальної політичної дійсності в єд¬ності її матеріальних і духовних сторін. В основі складного процесу формування політичної свідомості знаходяться еконо¬мічні відносини, виробництво і відтворення матеріальних умов людського існування. Політична свідомість виконує ряд функцій в політичному процесі: комунікативну, регулятивну, інтегруючу та ін .Зміст політичної свідомості складають як наукові, так і пов¬сякденні уявлення людей про політичну дійсність. Таким чином, політична свідо¬мість охоплює всі уявлення людей, пов'язані з їхньою участю в управлінні справами держави і суспільства в цілому.

структурі : політичні теорії (концепції, доктрини, па¬радигми тощо); політичну ідеологію (політична програма, полі¬тична декларація, політичне звернення); правові знання і нор¬ми (теорії, конституції, закони, інші нормативні документи); політичну психологію (емоції, почуття, настрої, переживання тощо).

роз¬різняють науково-теоретичний, емпіричний і повсякденний рівні політичної свідомості. Розглянемо їх докладніше.

Науково-теоретичний На цьому рів¬ні має місце глибоке проникнення в сутність політичних явищ і процесів, виявлення причин, чинників і закономірностей їхнього розвитку.

Емпіричний (досвід) рівень політичної свідомості -політичні знання, оцінки і переживан¬ня, що складаються переважно на основі активної участі інди¬віда в політичному житті суспільства.

Повсякденна політична свідомість виникає з безпосередньо¬го сприйняття індивідом повсякденної політичної практики. вона не мо¬же дати індивіду системного і повного уявлення про навколиш¬ню політичну дійсність, про минулий, дійсний і майбутній стан політичного розвитку людського суспільства.

За ідейно-політичною ознакою виділяють ліберальну, консерва¬тивну, соціалістичну, комуністичну та інші типи політичної сві¬домості; за класовою - буржуазну, політичну свідомість серед¬нього класу, пролетарсько-люмпенську та ін.; за суб'єктами політики - державну, партійну, групову та індивідуальну; за способами і методами перетворення політичної дійсності - рефор¬містську, революційну і консервативну політичну свідомість.

28.2Влада

Влада.— це основний елемент, що зв'язує політичну систему суспільства в одне ціле. Саме влада визначає природу і стійкість політичної си-стеми, виражає волю соціальних суб'єктів. Ця воля здійснюється як обов'язкова, публічна, що підкорюе собі всіх членів суспільства. .Влади забезпечує. порядок., тобто приведення поведінки субектів у відповідність з нормами та цінностями, необхідними для існу¬вання системи. Влада виражає й захищає докорінні інтереси й су-купну волю соціальних об'єднань, є засобом реалізації цих ін¬тересів та волі. Вона має глибокий внутрішній зв'язок із таким суспільним явищем, як організація. Це і соціальний інститут, і порядок відносин, і цілеспрямована діяльність зі створення орга¬нізації, підтримки стабільності й порядку. Влада — це осмисле¬ний цілеспрямований процес, що визначає цілі, шляхи й засоби розвитку суспільства, організує відповідну діяльність його членів. Влада необхідна насамперед для організації суспільного вироб¬ництва, яке немислиме без підкорення всіх його учасників єдиній волі, необхідна для підтримки цілісності та єдності суспільства .