Шпора з політології

— політичне виховання всього суспільства або його частини;

— рекрутування й соціалізація нових членів партії;

— підготовка й висунення кадрів для апарату держави, професійних спілок.

Нині в політичному житті України умовно можна виділити п’ять головних напрямків диференціації діяльності політичних об’єднань, виходячи з їх ставлення до:

6)ідеї державної незалежності;

7)історичного періоду перебування України в складі Росії та СРСР;

8)самої нинішньої Росії та СНД;

9)форми державного устрою, організації влади і політичного режиму;

10)цілей, форм і методів проведення ринкових реформ.

України, можна назвати чотири основні напрямки: націонал-радикальний, націонал-демократичний, ліберально-центристський та соціал-комуністичний.

Громадські організації і рухи - це добровільні об'єднання громадян, які виникають в результаті вільного свідомого волевиявлення громадян на основі їхньої самодіяльності, вираження та захисту різного роду інтересів. Можуть перерости в партії. Активізують суспільство. На відміну від партій, громадські організації і рухи виражають не лише політичні, але й соціальні, економічні, творчі, вікові, національно-культурні та інші інтереси.

Класифікація:

•Соціально-усвідомлені: жіночі (Союз Українок, союз жінок України), молодіжні (Спілка українських студентів, (Спілка незалежної української молоді, Український союз студентів, Студентське братство "Вертеп" (відродження традицій) "Сокіл" (військово-патріотична молодіжна організація) Скаути та ін.

•Соціально-ціннісні (Федерація профспілок України, національна конфедерація профспілок України, Всеукраїнське об'єднання солідарності трудящих, профспілка Єднання, спілка офіцерів України).

•Ціннісно-орієнтовані - товариство української мови Ім. Т.Шевченка, "Просвіта", "Знання".

12.1Розвиток політичних ідей мислителями Київської Русі

Основними суспільно-політичними ідеями в Київській Русі були погляди на походження держави, князівської влади, правове регулю-вання суспільних відносин, стосунки між церквою і державою, пробле¬ми єдності та суверенності політичної влади, об'єднання розрізнених удільних князівств навколо великого князя київського, самостійності й незалежності Русі .

«Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. Вихідною проблемою «Слова» є питання про співвідношення закону та істини (благодаті). У традиціях релігійної літератури під законом автор розумів Старий Заповіт, а під істиною - Новий. Закон

Важливим для Іларіона є також питання богообраності народів. Він зауважує, що з осягненням людьми істини, після спокутування Христом первородного гріха, всі народи, які прийняли християнство, стають рівними перед Богом. . Іларіон чітко вислов¬лює свої симпатії до монархії як форми державного правлін¬ня. тут влада зосереджується в руках одного правителя, а єдиновладдя є запорукою тери¬торіальної єдності і сили держави.