Шпора з політології
2. Типологія політичних партій і партійних систем
У сучасній політичній літературі є різні класифікації партій. М.Дюверже Він виділив кадрові, масові партії. Кадрові партії мають гнучку структуру, слабку дисципліну і значну самостійність місцевих комітетів. Вони не мають такої жорсткої ор¬ганізації і субординації, як масові партії. Масові партії відрізняються метою — залучити у свої ряди як¬найбільше членів і постійно заохочувати і розвивати їх політичну ак¬тивність. Масові в основному існують на внесок їхніх членів, кадрові — на матеріальній підтримці відомих і впливових людей. Кадрові партії (нотаблі) — це нечисленні партії, мають сильну внутрішню організацію. Кадрові партії виражають і захищають інтереси правлячої еліти, забезпечують їй підтримку на виборах.
Трискладову типологію . Вона включає ма¬сові партії, кадрові і партії виборців або універсальні партії. Партії виборців першочерговою своєю задачею вважають боротьбу за ви¬борців. В залежності від владного положення правлячії опозиційні. Прав¬лячі мають реальну владу і прагнуть її зберегти, опозиційні — аналізу¬ють політичну діяльність правлячої партії, критикують її недоліки і готу¬ються її замінити.За пріоритетними цінностями партії розділяють на ліві, праві, цент¬ристські, ультраліві, ультраправі, або екстремістські. Розрізняють три типи партійних систем: однопартійні, двопартійні \ багатопартійні ситеми.
В однопартійних фак¬тично існує тільки одна пануюча партія, хоча формально можуть мати місце й інші партії, при тоталітарних режимах. партія.
Біпартизм — це система, де існують декіль¬ка партій, але тільки дві з них значно впливають на політичне життя країни. Типовий приклад двопартійної системи — Великобританія, . Мультипартизм визначається як система, де багато політичних партій реально впливають на політичне життя суспільства й утворюють між собою стійкі союзи. Багатопартійні системи існують у більшості демократичних країн світу.
27.1.Природа та основні джерела походження соціальних та етнічних конфліктів
Поняття соціальна- Конфлікт — це «зіткнення двох або більше конфлікту різноспрямованих сил з метою реалі¬зації їхніх інтересів в умовах протидії».
Суб'єктами конфлікту можуть виступати індивіди, малі й великі групи людей, їхні різноманітні організації. Соціальний конфлікт — це зіткнення інтересів соціальних спільностей. . Конфлікт виникає тоді, коли дії сторін, що конфліктують, спрямовані на досягнення несумісних цілей При цьому кожна зі сторін прагне контролювати і спрямовувати дії іншої сторони. Конфлікти пов'язуються з проблемами державної влади, її зміцнення або підриву, тобто мають політичний характер. До них належать, зокрема, міжкласові, міжетнічні, демографічні та міжрегіональні конфлікти.
Міжкласові конфлікти проявляються в різних формах класової боротьби.
..Міжетнічні конфлікти. причини цих конфліктів кореняться в історії етнічних спільностей та відносин між ними, національній свідомості, психології, традиціях, ідеологічних стереотипах, які переходять з покоління в покоління. Найчастіше причи¬ною міжетнічних конфліктів стає войовничий націоналізм. .Спричиняє конфлікти й суперечність між формально проголошеним у державі принципом рівності всіх етнічних спільностей і фактичною їх нерівністю, пов'язаною з неод¬наковими можливостями задоволення матеріальних, куль¬турних і політичних потреб.
. Міжрегіональні конфлікти можуть виникати й через помил¬кову політику центральних властей щодо розвитку окремих регіонів, необгрунтовані прагнення регіональної еліти до набуття тим чи іншим регіоном особливого, привілейованого статусу в державі, через відмінності в політичних настроях населення регіонів, рівнях їхнього економічного розвитку
Головне завдання національної і регіональної політики держави полягає в тому, щоб своєчасно виявляти міжетнічні та міжрегіональні суперечності, робити все можливе для запобігання конфліктам, особливо у гострих, руйнівних фор¬мах.
Причини виникнення і шляхи розв'язання конфліктів у суспільстві, з'ясування їх значення для суспільного розвитку, соціального управління, гармонізації суспільних відносин вивчає конфліктологія — самостійна галузь наукового