Шпора з політології

Форми консерватизму:

•історична форма

•антропологічна форма: консерватизм як вічна загальнолюдська позиція щодо визначних ідей принципів, ідеалів. Суспільство є вищим за індивіда, бо окрема людина керується у своїх діях інстинктами;

•ситуаційна форма: консерватизм як засіб пізнання і практичної діяльності суб”єктів політики, які намагаються зберегти існуючі порядки.

В цих рамках розрізняють:

1.ціннісний консерватизм: збереження вірності принципам, і готовність погодитись зі змінами

2.структурний консерватизм: характеризується негативним ставленням до суспільних змін.

17.1.Громадянське суспільство

— це сфера недержавних суспільних інститутів і відносин.

.

Становлення громадянського суспільства як історичної реальності розпочалося з зародженням капіталізму, коли буржуазія повела боротьбу проти абсолютистського одержавлення суспільного життя, жорстких меж станового феодального ладу, за вільну економічну діяльність, політичні права і свободи, демократичні форми державного правління. Виникнення громадянського суспільства пов'язується з появою громадянина як самостійного, індивідуального члена суспільства, який усвідомлює себе таким, наділений певним комплексом невідчужуваних прав і свобод і відповідає перед суспільством за всі свої дії. Відокремленість громадянського суспільства від держави не означає, що воно перебуває поза сферою державного впливу. Громадянське суспільство перебуває поза межами такої довільної регламентації з боку держави. Воно повинно мати певну автономію щодо держави як політичного інституту.

Структура складають багатоманітні суспільні від¬носини — економічні, соціальні, полі¬тичні, соціокультурні тощо та їх суб'єкти, за винятком держави.

Економічною основою, фундаментом громадянського сус¬пільства є недержавна власність на засоби виробництва. Вона може існувати в індивідуальній і колективній формах. .

Поряд з правом приватної власності важливе значення для громадянського суспільства має гарантована державою свобода підприємницької, трудової і споживчої діяльності.

Соціальну структуру громадянського суспільства скла¬дають різноманітні соціальні спільності — класові, етнічні, демографічні, професійні тощо та відносини між ними. Первинний соціальний осередок громадянського суспіль¬ства — сім'я. Це — заснована на шлюбі або кровній спорід¬неності мала група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною відповідальністю і взаємодопомогою.

Елементами політичної структури громадянського сус¬пільства виступають недержавні політичні інститути, основ¬ними з яких є політичні партії, громадські організації і суспільні рухи, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації. У політологічній літературі нерідко висловлюється думка про неполітичний характер громадян-ського суспільства, тобто про відсутність у ньому політичних інститутів і відносин. Така позиція необгрунтоване залишає поза межами громадянського суспільства, зокрема, політичні партії, громадсько-політичні організації, засоби масової

інформації, які є найважливішими засобами впливу грома¬дянського суспільства на державу.