Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові.

Структура речення при вживанні no поряд з прямим

додатком заслуговує особливої уваги. З формальної точки зору

заперечення тут входить в склад групи прямого додатка і нена-

че немає прямого відношення до присудка. Але семантично це,

звичайно, не так : коли дія напрямлена на «ніякий» або нульо-

вий об’єкт – це означає, що немає і самої дії. Тому з семантич-

ної точки зору правильні ті граматики, які розглядають звороти

типу ‘ I have no book ‘ як свого роду заперечну форму дієслова

I have, хоча ззовні займенник no і не пов’язаний безпосередньо

з дієсловом. ‘Я не має ніяку книгу ‘ фактично перетворюється

в ‘ Я не маю ніякої книги ‘ , або ‘ Я не маю книги ‘, тобто ‘ У

мене немає книги ‘.

Якщо заперечним є підмет, то перенесення заперечен-

ня в присудок є неможливим. До прикладу, думку, викладену в

реченні ‘ Nobody has seen him ‘ або в реченні ‘ Nothing has hap-

pened ‘ , неможливо було б виразити іншим способом, з перене-

сенням заперечення в присудок.

Таким чином, розглянувши загальні випадки частково-

го заперечення в англійській мові, які корелюються в складі од-

ного речення, ми можемо констатувати, що часткове заперечен-

ня може належати до різних членів речення.

І . Часткове заперечення підмета.

Якщо заперечення належить до підмета і виражає розподіл

понять в реченні, де присудок вжитий в стверджувальній формі,

то в англійській мові ми маємо часткове заперечення підмета. В