Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії
ж) ГУУАМ — це організація, що об'єднує Грузію, Узбекистан, Україну, Азер¬байджан, Молдову.
Загалом у світі нараховується понад 63 економічні інтеграційні угоди.
9. Аналіз структурних форм МЕВ
У ІІ пол. ХХст. МЕВ у СГ набули надзв. знач. Цьому сприяло розширення і поглиблення ек. відносин між країнами, групами кр-н окремими фір-ми та орг- ями. Посилюється МПП, інтернаціоналізація госп життя, збільш. Відкритість нац. ек. , розв т аукріплюються регіональні міжн. стр-ри. МЕВ відображ. госп зв’язки між державами, регіональними обєднаннями, фірмами, установами для в-ва та обміну товарів і послуг, мат-х та фін.-х ресурсів . Основою їх є ринкові системи і механізми.
МЕВ проявляються на різних рівнях ек-ки на макро-, мікро-, нац рівні. На кожному з рівнів діють різні суб’єкти ЗЕД: на макро-нац. госп, на мікро-окремі громадяни., на нац – міжнародні орг-ції та нац інститути. У світовому господарств розвиаються такі найважливіші форми МЕВ: 1) Міжнародна торгівля-сфера міжнар. тов.-гр. Відносин, яка являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.2) Між нар. міграція роб сили-переселення робочого населення з однієї країни в іншу терміном більше ніж на рік, зумовлене причинами ек. чи ін. х-ру.3) Міжнародна передача технологій-міждержавне переміщення науково- техн. досягнень на комерційній чи іншій основі.4)Між нар. валютно-фінансові та кредитні відносини; 4) Міжнародна інтеграція-процес економічної взаємодії країн, який призводить до зближення госп.механізмів, який набуває форми міждержавних погоджень і який регулюється міждержавними органами.
Усі форми МЕВ взаємопов’язані й взаємозалежні. Для них на сучасному етапі х-не: 1) зростання масштабів і якісна зміна х-ру традиційної м. Торгівлі готовою продукцією-із суто комерційної, вона значною мірою перетв у засіб безпосереднього обслуговування нац. в-чих процесів.2) інтенсифікація міграції капіталу в різних формах.3) зростання масштабів міграції робочої сили. 4) прискорення і розширення інтеграції економік країн і регіонів. 5) швидкий обмін наук-техн знаннями, 6) розвиток сфери послуг 7) обєднання зусиль у вирішенні глобальних ек. проблем.
10. Теорія абсолютних переваг А.Сміта
А. Сміт вважав, що торгівля між двома країнами ґрунтується на абсо¬лютних перевагах. Коли виробництво однієї країни є більш ефективним, ніж іншої, у виробництві конкретного товару (тобто має абсолютні переваги) і менш ефективним у виробництві іншого товару (має абсолютні недоліки), тоді обидві країни можуть вигравати від спеціалізації на виробництві товару на основі абсолютних переваг та обмінювати частину обсягу виробництва на інший товар, при виробництві якого країна має абсолютні недоліки. За раху¬нок цього відбувається найефективніше використання ресурсів, а виробни¬цтво обох товарів буде зростати. Таке збільшення виробництва обох товарів визначатиме виграш від спеціалізації виробництва, який буде поділений між двома країнами через торгівлю.Наприклад, кліматичні умови України сприяють ефективному вирощу¬ванню пшениці, але вирощування бананів є неефективним (потребує викори¬стання парників). З іншого боку, вирощування бананів ефективне в Нікара¬гуа, а вирощування пшениці — не ефективне. Таким чином, Україна має аб¬солютні преваги порівняно з Нікарагуа у вирощуванні пшениці і має абсо¬лютні недоліки у вирощуванні бананів. Протилежне твердження справедли¬ве для Нікарагуа.
Вільна торгівля буде сприяти найбільш ефективному використанню ресурсів та максимізу-вати добробут у світовому масштабі. В політиці вільної торгівлі та невтручан¬ня держави можливі лише окремі винятки, зокрема це галузі, які мають зна¬чення для безпеки країни або будуть потребувати захисту з боку держави.
У зв'язку з цим здається парадоксальним, що сьогодні більшість країн вживають багато обмежень щодо вільної міжнародної торгівлі. Торговельні обмеження незмінне розглядаються як засіб підвищення добробуту. Насправді торговельні обмеження підтримують ті галузі, які зазнають конкуренції від імпортерів, таким чином торговельні обмеження надають переваги обмеже¬ному колу галузей за рахунок більшості (тих, які змушені платити більшу ціну за товари, що виробляються в країні).
Для кількісного прикладу, що пояснює механізм дії абсолютних переваг, використаємо торгівлю, що існує між двома країнами, США та Англією, та дві галузі — виробництво тканин (промисловість) та пшениці (сільське господар¬ство). Розглянемо кількісний приклад абсолютних переваг, який створить осно¬ву для представлення більш складної теорії порівняльних переваг (табл. 2.2).