Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії

Оптимальний тариф має наступні основні риси, які необхідно враховувати при здійсненні державної зовнішньоекономічної політики:

• ставка оптимального тарифу завжди позитивна і знаходиться в проміжку між 0 і заборонною ставкою тарифу;

• ставка оптимального тарифу завжди відносно невелика. Розрахунки при передумові лінійного характеру функцій попиту та пропозиції показують, що для великої країни виграш від поліпшень умов торгівлі переважує виникаючі економічні втрати тільки у випадку, якщо ставка імпортного тарифу відносно невелика і якщо як можна велика частина його перекладається на іноземних постачальників за рахунок зниження світової ціни на імпортний товар;

• ставка оптимального тарифу обрат-на еластичності імпорту. Чим нижче еластичність імпорту за ціною (обсяги імпорту змінюються несуттєво при коливанні цін на нього), тим вище ставка оптимального тарифу. Чим вище еластичність імпорту за ціною (при росту цін обсяги скорочуються пропорційно), тим нижче ставка оптимального тарифу. В екстремальному випадку при нескінченно великій еластичності імпорту оптимальний тариф дорівнює нулеві, тобто його просто не потрібно вводити;

• оптимальний тариф веде до економічного виграшу однієї країни, але до втрат міжнародної економіки в цілому, оскільки є лише перерозподілом доходів від однієї країни до іншої. Світове господарство в цілому випробує ефекти захисту і споживання, тобто несе втрати через необхідність розвитку менш ефективного в порівнянні з закордонним внутрішнього виробництва і через скорочення внутрішнього споживання у всіх країнах.

Проте, у міру покращання умов торгівлі після введення мита в одній країні, інша країна — торговельний партнер зазнає погіршення умов торгівлі. Крім того, остання буде мати і зниження обсягів торгівлі, що спричинює погіршен¬ня добробуту в ній. В такому випадку партнер буде відповідати на такі дії через власне введення оптимального мита. В міру відновлення понесених втрат від попереднього погіршення умов торгівлі, загальні обсяги міжнарод¬ної торгівлі будуть продовжувати скорочуватися. Такий процес може трива¬ти досить довго, що в результаті призведе до того, що всі країни — учасники такої "війни" будуть втрачати більше, ніж отримувати.

Більше того, навіть якщо партнер і не вдасться до ескалації митних ста¬вок, виграш країни, яка вводить оптимальне мито, буде меншим за втрати її торговельного партнера, тобто загальносвітовий добробут погіршиться.

23. Кількісні інструменти регулювання міжнародної торгівлі

Кількісні обмеження — адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обороту, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту або імпорту. Кількісні обмеження можуть застосовуватися за рішенням уряду однієї країни або на основі міжнародних угод, що координують торгівлю визначеним товаром. Кількісні обмеження включають квотування та ліцензування і «добровільне» обмеження експорту.

Квотування

Найбільш розповсюдженою формою кількісних обмежень є квота.

Квота (quota) — кількісна нетарифна міра обмеження експорту або імпорту товару визначеною кількістю або сумою на визначений проміжок часу.

Квоти розділяються на: експортні — вводяться або відповідно до міжнародних стабілізаційних угод, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті визначеного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), або урядом країни для запобігання вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку (експорт нафти з Росії і цукру з України ); імпортні — вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.По охопленню квоти поділяються на: глобальні — установлюються на імпорт або експорт визначеного товару на визначений період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується або в яку країну він експортується. Зміст таких квот звичайно полягає в забезпеченні необхідного рівня внутрішнього споживання, і обсяг їх обчислюється як різниця внутрішнього виробництва і споживання товару. індивідуальні — встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, що експортує або імпортує товар. Такі квоти встановлюються звичайно на основі двосторонніх угод, що дають основні переваги в експорті або імпорті товару тим країнам, з якими маються тісні взаємні політичні, економічні й інші інтереси.