Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії

Таким чином, модель внутрішньогалузевої торгівлі не заперечує міжгалузеву торгівлю і дає пояснення міжнародної торгівлі однотипними товарами.

Вимір внутрішньогалузевої торгівлі

Розміри внутрішньогалузевої торгівлі визначаються за допомогою індексу. Якщо X — експорт країни в цілому або в рамках однієї товарної групи і IM — імпорт країни в цілому або в рамках однієї товарної групи, а вертикальні дужки означають абсолютне значення величини, то індекс Т внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі наступний: Т=1- \Х-ІМ\ : Х+ІМ

Індекс Т завжди знаходиться в проміжку від 0 до 1. Якщо Т = 0, то внутрішньогалузева торгівля відсутня. Це можливо, тільки коли або експорт або імпорт дорівнюють нулеві. Якщо Т = 1, то внутрішньогалузева торгівля максимальна, і це можливо, тільки коли експорт дорівнює імпортові. Іншими словами, чим ближче коефіцієнт Т до 1, тим більше внутрішньогалузева торгівля. Обмеженість застосування індексу Т полягає в тім, що його значення сильно залежить від того, як визначена галузь або товарна група..

Отже, з погляду ступеня диференціації номенклатури товарів міжнародна торгівля складається з двох потоків: внутрішньогалузевої торгівлі — обміну між країнами диференційованими продуктами однієї галузі, а також міжгалузевий торгівлі — обміну між країнами гомогенною продукцією різних галузей. Внутрішньогалузева торгівля відбиває диференціацію аналогічних товарів і розвивається в рамках близьких галузей між приблизно однаково розвитими країнами. У рамках моделі внутрішньогалузевої торгівлі країна виробл один товар і використовує переваги ефекту масштабу. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі пояснює міжнародну торгівлю однотипними товарами і не заперечує, а доповнює теорію порівняльних переваг, що пояснює міжгалузеву торгівлю різними товарами. Виміряється внутрішньогалузева торгівля індексом, що показує, що її частка в торгівлі розвитих країн постійно збільшується.

17. Ефект масштабу та недосконала конкуренція в міжнародній торгівлі. Торгівля на основі ефекту масштабу

З загальної економічної теорії відомо, що в міру зростання масштабів виробництва собівартість одиниці товару знижується. Це відбувається з декількох причин:

• росту спеціалізації — кожен працівник може зосередитися на одній виробничій функції, довести її виконання до досконалості, використовувати при цьому більш зроблені машини й устаткування;

• неподільності виробництва — при збільшенні масштабів випуску розміри обслуговуючих підрозділів, не задіяних прямо у виробництво (управлінського апарата, бухгалтерії й ін.), ростуть відносно повільніше, ніж масштаби самого виробництва;

• технологічної економії — витрати на створення нової якості товару звичайно менші, ніж вартість Економіка масштабу— розвиток виробництва, при якому ріст витрат факторів на одиницю приводить до зростання виробництва більше, ніж на одиницю.

Ефектом масштабу пояснюється торгівля між країнами, що однаково наділені факторами виробництва, у втакій мірі, що незначні відмінності в забезпеченості ними не можуть вважатися поясненням взаємної торгівлі. Модель економіки масштабу пояснює також і торгівлю між країнами технологічно близькою або навіть однорідною продукцією.Припустимо, що дві країни ідентичні і тому їхня пропозиція товарів 1 і 2 характеризується кривими виробничих можливостей, що зливаються, а попит на них - кривими байдужності, що зливаються, (мал. 5.8). Оскільки економіка характеризується ефектом масштабу, то крива виробничих можливостей вигнута в напрямку точки відліку. До торгівлі обидві країни роблять і споживають по 40 одиниць товарів 1 і 2 у точці А. Відносна ціна — Р1/Р2 = РА, і крива байдужності, що визначає попит, — I. Баланс у точці А дуже нестійкий. У силу специфічності вигину кривій виробничих можливостей у результаті ефекту масштабу будь-який мінімальний зсув у відносній ціні вправо від т.А приведе до падіння відносної ціни товару 1 доти, поки перша країна не стане робити тільки товар 1. Аналогічно, будь-яке зсув рівноважної ціни уліво від А приведе до падіння відносної ціни товару 2, доти поки друга країна не стане спеціалізуватися тільки на виробництві товару 2.

З початком торгівлі перша країна почне спеціалізуватися тільки на товарі 1, що буде поступово зрушувати крапку виробництва від А в напрямку стрілки, поки вона не досягає точки В, у якій перша країна буде цілком спеціалізуватися на товарі 1. Друга країна буде спеціалізув. на товарі 2, що зрушить точку її виробництва від А в напрямку стрілки, поки вона не досягає повної спеціалізації в т.В'. При повній спеціалізації кожна країна зможе продати іншої по 60 одиниць товарів 1 і 2 і збільшити своє споживання в т.Е кожного товару на 20 одиниць. Нова крива байдужності II розташується вище, показуючи рівень споживання, що зріс у результаті торгівлі кожної з країн. Ріст споживання відбувся в результаті ефекту масштабу, оскільки країни, почавши спеціалізуватися на визначеному товарі, змогли в сукупності зробити обох товарів більше, ніж до торгівлі.