Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії
Коли інтеграційний процес досягає четвертого рівня — загального ринку (ЗР) — інтегруючі країни домовляються про свободу руху не тільки товарів і послуг, але і факторів виробництва — капіталу і робочої сили.Нарешті, на п'ятому, найвищому, рівні інтеграція перетворюється в економічний союз (ЭС), що передбачає поряд із загальним митним тарифом і волею руху товарів і факторів виробництва також і координацію макроекономічної політики й уніфікацію законодавств у ключових областях — валютної, бюджетної, грошової.
Принципово можливе існування і шостий рівень інтеграції — політичного союзу (ПС), що передбачав би передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах із третіми країнами наддержавним органам. Це фактично означало б створення міжнародної конфедерації і втрату суверенності окремими державами.
Інтеграційні об'єднання
За даними ГАТТ/ВТО, до середини 90-х років у світі нараховувалося більш 30 інтеграційних об'єднань різного типу. Класифікація основних діючих інтеграційних об'єднань по оголошеним кінцевим цілям показує, що в сучасній міжнародній економіці існує досить багато прикладів інтеграційних угруповань, що знаходяться на кожній зі стадій розвитку інтеграційного процесу
Принципи оцінки інтеграції
Для того щоб оцінити, наскільки створення того або іншого інтеграційного угруповання відповідає інтересам міжнародної економіки в цілому, у першій половині 90-х років ряд незалежних дослідників і фахівці Світового банку сформулювали ряд критеріїв. У їхньому числі наступні:
• регіональні торговельні угоди повинні покривати всі галузі економіки без винятку;
• перехідний період не повинний перевищувати 10 років і включати чіткого графіка лібералізації торгівлі в окремих галузях;
• лібералізація торгівлі на умовах РНБ повинна передувати або супроводжувати утворення будь-якого нового інтеграційного угруповання, особливо якщо споконвічно тарифи є високими;
• загальний митний тариф, що вводиться в рамках митного союзу, не повинний перевищувати найнижчий тариф, що існував у країні з найнижчим тарифом у відповідній від-
расли, або навіть найнижчий тариф у рамках РНБ;
• правила прийому нових членів до інтеграційних угод повинні бути досить ліберальні і не перешкоджати їх розширенню;
• правила визначення країни походження товару повинні бути прозорими і не бути знаряддям протекціонізму усередині угруповання;
• необхідний швидкий перехід до найбільш розвитих форм інтеграції, що є кращими перед менш розвитими, оскільки забезпечують більш раціональний розподіл і використання факторів виробництва;
• після створення інтеграційного угруповання антидемпінгові правила не повинні більш застосовуватися у відносинах між її членами, а у відносинах із третіми країнами повинні бути встановлені ясні правила їхнього застосування.
52. Західноєвропейська модель інтеграції
Найбільш розвита у світі інтеграційне угруповання — Європейський союз, — розширивши своє членство з б до 15 країн, пройшла всі основні етапи інтеграційного процесу ЄС утворився з трьох інтеграційних співтовариств — Європейського об'єднання вугілля і стали, Європейського співтовариства по атомній енергії і Європейському економічному співтоваристві, створених у 50-і роки.
Етапи формування інтеграції