Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії

Глобальну макроекономічну інфраструктуру іноземного інвестування скла¬дає взаємодія таких основних сегментів, як глобальні ринки капіталів, міжна¬родний валютний ринок, міжнародні ринки акцій, фінанси транснаціональ¬них корпорацій.Глобальні макроекономічні та регулятивні умови стимулювання міжна¬родної інвестиційної діяльності здійснюють міжнародні економічні органі¬зації: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який входить до гру¬пи Світового банку. До цієї групи входить також Багатостороння агенція гарантій інвестицій, що надає гарантії для фінансування міжнародних інвес¬тиційних проектів, та Міжнародна фінансова корпорація, яка безпосередньо фінансує міжнародні та національні інвестиційні проекти.

На міждержавному та національному рівнях стимулювання іноземних інвестицій здійснюється шляхом укладання двосторонніх угод про підтрим-ку та взаємний захист інвестицій, запровадження національного (недискримі-наційного) або преференційного режиму іноземних інвестицій, регулювання руху капіталу, оподаткування та репатріації прибутків іноземних інвесторів.

Правило Вальраса

В міжнародній торгівлі вважалося, що єдиним джерелом фінансування імпорту є експорт, тобто, щоб купити щось за кордоном, країна повинна продати за рубіж товар або послугу. У реальному житті існує ще один, і досить серйозний, джерело фінансування — приплив капіталу з-за кордону. Країна може одержувати і давати міжнародні позики, приймати й інвестувати за рубіж підприємницький капітал. Леон Вальрас сформулював правило, що пізніше лягло в основу аналізу міжнародної платіжної позиції будь-якої держави

Правило Вальраса — вартість імпорту країни дорівнює сумі вартості експорту і чистих закордонних продажів активів і відсотків по них:

IM=X+NA+NR, де ІМ— імпорт, X — експорт, NA — чисті продаж активів (різниця вартості активів, проданих іноземцям і куплених у них), NR — чисті платежі відсотків (різниця вартості відсотків на вкладений капітал, отриманих з-за кордону і виплачених іноземцям).

Продаж активів у будь-якій формі (права власності, цінні папери, золото й ін.) означає приплив капіталу в країну. Платежі відсотків являють собою плату за користування капіталом, отриманим у минулому. Чим більше продаж активів сьогодні, тим вище будуть платежі відсотків по притягнутому капіталі в майбутньому. Отже, чим вище чистий продаж активів (NA) сьогодні, тим нижче розмір одержуваних чистих відсотків (NK) у майбутньому. Тоді маємо: IM-X-NR=NA., де ліва сторона- поточний баланс- баланс товарів і послуг плюс чисті виплати процентів на капітал, які розглядаються як торгівля капітальнимим послугами, а права-баланс руху капіталу.

Таким чином, відповідно з правилом Вальраса баланс торгівлі товарами і послугами повинен бути рівний з протилежним знаком балансу руху капіталу. Якщо ця рівність не дотримується, то залишок називається пропусками і помилками.

Форми міжнародного руху капіталу

По джерелах походження капітал, що знаходиться в русі на світовому ринку, поділяється на офіційний і приватний капітал.

• Офіційний (державний) капітал — засоби з державного бюджету, які спрямовуються за кордон або прийняті з-за кордону за рішенням урядів, а також за рішенням міжурядових організацій. Сюди належать державні позики, дарунки, допомога, що надаються одною країною іншій країні на основі міжурядових угод.

• Приватний(недержавний) капітал— засоби недержавних фірм, банків і інших недержавних організацій, які переміщуються за кордон або прийняті з-за кордону за рішенням їхніх керівних Сюди відносять: інвестиції капіталу за рубіж приватними фірмами, надання торговельних кредитів, міжбанківське кредитування. По характері використання капітал поділяється на:

• Підприємницький капітал — засоби, прямо або побічно вкладені у виробництво з метою одержання прибутку. • Позичковий капітал — засоби, що даються в борг із метою одержання відсотка. У міжнародних масштабах як позичковий капітал в основному використовується офіційний капітал з державних джерел

По терміну вкладення капітал поділяється на: