Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії

Світовий ринок характеризується наступними основними рисами:

•він є категорією товарного виробництва, що вийшло в пошуках збуту своєї продукції за національні межі; •він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, що знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але і зовнішнього попиту та пропозиції; •він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробникові, у яких галузях і регіонах вони можуть бути застосовані найбільш ефективно; •він виконує сануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари і їх виробників, що не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах.

Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий ринок впливає на виробництво, показуючи йому, що, скільки і для кого потрібно робити. У цьому змісті світовий ринок виявляється первинним стосовно виробника і є центральною категорією теорії міжнародної економіки.

3. Міжнародний поділ факторів виробництва

Фактори виробництва — ресурси, які необхідно затратити, щоб зробити товар. Такими факторами виробництва є праця і технологія (людські ресурси), земля і капітал (майнові ресурси). Серед них наступні:

• праця — фізична і розумова діяльність людини, спрямована на досягнення корисного результату; • технологія — наукові методи досягнення практичних цілей, включаючи підприємницькі здібності; • земля — усе, що надала природа в розпорядження людини для його виробничої діяльності (земля, корисні копалини, вода, повітря, ліси й ін.); • капітал— накопичений запас засобів у продуктивній, грошовій і товарній формах, необхідних для створення матеріальних благ.Кожний з факторів виробництва має ціну. Ціною праці є заробітна плата, технології — ліцензійний або патентний платіж, землі — земельна рента, капіталу — банківський відсоток. Ціна фактора виробництва відбиває баланс попиту та пропозиції на нього як у рамках окремої держави, так і у взаєминах держав один з одним.

Міжнародний поділ праці

Суспільний поділ праці — відокремлення окремих видів трудової діяльності — стало причиною й умовою виникнення товарного виробництва. Зворотним боком суспільного поділу праці є його кооперація. Суспільний поділ праці буває наступних функціональних видів:

• загальний — поділ праці між великими сферами матеріального і нематеріального виробництва, такими як промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок і ін.;

• приватний — поділ праці усередині великих сфер по галузях і подотраслям, таких як важка і легка промисловість, скотарство і землеробство, а також усередині них, наприклад нафтовидобуток, металургія й автомобілебудування в рамках важкої промисловості;

• одиничний — поділ праці усередині одного підприємства, при цьому підприємство трактується широко, як цикл створення закінченого товару.

Виділяються два види територіального поділу праці: міжрегіональне — поділ праці між регіонами однієї і тієї ж країни; міжнародне — поділ праці між різними країнами.

Міжнародний поділ праці — вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах.

Міжнародна кооперація праці — заснований на міжнародному поділі праці стійкий обмін між країнами продуктами, виробленими ними з найбільшою економічною ефективністю.

Міжнародний поділ інших факторів виробництва

Найважливішими (але не єдиними) передумовами розвитку міжнародного поділу праці є міжнародний поділ інших факторів виробництва.