Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії

Робоча сила, переміщуючись з однієї країни до іншої, пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію. Основу міжнародних потоків становлять робітники і меншою мірою служ¬бовці.

35. Масштаби та напрямки міграції робочої сили. Масштаби міграції

За приблизними оцінками, щорічне міграційне сальдо до середини 90-х років складало приблизно 1 млн. чоловік, тобто в приймаючі країни приїжджало в середньому на 1 млн. чоловік більше, ніж виїжджало. По прогнозам, у найближчі роки в зв'язку зі стабілізацією світової економіки міграційне сальдо буде скорочуватися. На середину 90-х роківХХст. У світі налічувалося більше 35млн. працівників-мігрантів проти 3,2 млн. у 1960 році. Якщо зважати , що на кожного працівника-мігранта доводиться 3 утриманці, то чисельність мігруючого населення на середину 90-х років ХХст. Перевищувала 100млн.осіб. Робоча сила, переміщуючись з однієї до іншої , пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію.

Міграційні потоки розвиваються хвилеподібно. Спочатку в новій країні закріплюються емігранти –піонери. Потім до них прїжджають їхні родичі та друзі. Хвиля еміграції набирає сили ,.. але через певний проміжок часу часу вона спадає. Потім процес повторюється:При цьому залежність між міграційними хвилями і коливаннями ділової активності. Під час кризи збільшується потік : збільшується потік емігрантів, а під час економічного буму відбівається активна імміграція.

Можна виділити 5 напрямків міжнародної міграції робочої сили:

1) міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;

2) міграція в межах промислово розвинутих країн;

3) міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;

4) міграція робочої сили з колишніх соціалістичних кра'їн у промислово розвинуті країни;

5) міграція наукових працівників, кваліфікованих спеціалістів із промислово розвинутих країн у країни, що розвиваються.

Для промислово розвинутих країн наявність іноземної робочої сили з країн, що розвиваються, означає забезпечення рядові галузей, інфраструктурних служб необхідними працівниками, без яких не можливий нормальний виробничий процес. Наприклад, у Франції емігранти становлять 25 % усіх зайнятих у будівництві, третину — в автомобілебудуванні. У Бельгії смороду становлять половину всіх шахтарів, у Швейцарії — 40 % будівельних робітників.

Міжнародна міграція робочої сили, що існує в межах промислово розвинутих країн, значною мірою пов'язана з неекономічними факторами. Однак і для цих країн характерне таке явище як "відплив інтелекту", наприклад із Західної Європи до США.

В останні роки зростає міграція робочої сили між країнами, що розвиваються. Головним чином це міграція між новими індустріальними країнами та іншими країнами, що розвиваються. Ця міграція визначалася, в основному, економічними причинами — більш високим рівнем життя, заробітної плати в країнах — імпортерах робочої сили.

Існує міграція робочої сили з розвинених країн до країн, що розвиваються. В основному це потік кваліфікованих кадрів з країн Європи і Північної Америки до країн, що розвиваються. Заподій цієї міграції є як економічного, так і іншого характерові.

Одна з головних закономірностей сучасної міжнародної міграції полягає в значному та постійному збільшенні її масштабів, залученні до цього процесу трудящих практично всіх континентів.

36. Соціально-економічні наслідки міграції робочої силиСвітовий досвід свідчить, що трудова міграція забезпечує безперечні пере¬ваги як країнам, що приймають робочу силу, так і країнам, які її постачають. Разом з тим, міжнародна міграція робочої сили породжує й гострі соціально-економічні проблеми.