Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії

16. Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі. Розходження внутрішньогалузевої і міжгалузевої торгівлі

Міжнародна торгівля складається з двох потоків — внутрішньогалузевої торгівлі і міжгалузевої торгівлі. Приклад внутрішньогалузевої торгівлі — експорт Францією автомобілів фірми «Ситроен» і імпорт італійських автомобілів фірми «Фиат». Приклад міжгалузевої торгівлі — експорт Росією нафти й імпорт пшениці.

Внутрішньогалузева торгівля— обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі.

Міжгалузева торгівля— обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей.

Внутрішньогалузева торгівля здійснюється переважно диференційованими (гетерогенними) товарами, хоча в окремих випадках можлива і внутрішньогалузева торгівля гомогенними товарами. Причинами цього можуть бути скорочення транспортних витрат або сезонні розходження. У країні I і в країні II є виробники (S,S') і споживачі (D i D') того ж самого товару, розташовані географічно, як на малюнку. Оскільки відстань SD' значна менше, ніж відстань D'S', другій країні дешевше привезти товар з першої, а не від свого постачальника. Внутрішньогалузева торгівля диференційованими товарами пояснюється наступними причинами:

• Розходження в смаках споживачів, що хочуть мати більший вибір товарів у рамках однієї товарної групи. Частина жінок предпочитают французькі парфуми, а інші — італійські.

• Пересічний попит. Країни експортують ті промислові товари, для яких існує ємний внутрішній ринок. Оскільки споживачі в країнах із приблизно однаковим рівнем доходу мають приблизно схожі смаки, кожній країні легше експортувати ті товари, у виробництві і торгівлі якими на внутрішньому ринку накопичений великий досвід.

• Ефект масштабу.Внутрішньогалузева торгівля дозволяє одній країні спеціалізуватися, скажемо, на напівпровідних джипах, а іншої — на полноприводных джипах. Оскільки попит існує і на ті і на інші товари, кожна з країн зможе робити і продавати один одному більше машин кожного типу.

Внутрішньогалузева торгівля не приводить до переміщення великих груп зайнятих із секторів, експорт яких падає, у сектори, експорт яких розвивається. Внутрішньогалузева торгівля веде до того, що доходи власників усіх факторів виробництва — незалежно, чи є вони відносно надлишковими або відносно недостатніми, — збільшуються за рахунок ефекту масштабу. З іншого боку, міжгалузева торгівля може при вести до руйнування цілих галузей виробництва, що не зможуть витримати конкуренції більш дешевих іноземних товарів і розоряться. Якщо робоча сила узкоквалифицированна і не може швидко перейти від виробництва танків до виробництва швейних машин або географічно немобільна і не може швидко переїхати на проживання в інші регіони країни, де є робота в експортному секторі, то це може привести до серьезнейшим соціальних проблем.

Модель внутрішньогалузевої торгівлі

Графічно модель внутрішньогалузевої торгівлі, що по суті являє собою розвиток моделі монопольної конкуренції. Допустимо, що D — крива попиту на диференційовані продукти, які продаються фірмою в рамках монополістичної конкуренції, тобто на ринку, де присутні кілька інших продавців не ідентичної, але аналогічної продукції. Щоб збільшити продажу, фірма повинна знизити ціну на одиницю свого товару. Тому крива граничних доходів фірми МR розташується нижче кривої попиту, так що МK < Р. Крива попиту показує, що фірма може продати 2 одиниці товару за 4,5 дол. кожен і мати загальні доходи в 9 дол. (т.В) або продати 3 одиниці товару за 4 дол. кожен і мати загальний прибуток у 12 дол. (т.А). Таким чином, зміна в граничному доході МR менше (12-9 = 3), чим ціна третьої одиниці проданого товару — 4 дол.Але фірма випробує ефект масштабу, оскільки спеціалізується на виробництві вузької номенклатури товарів для внутрішнього і закордонного ринків, і крива середніх витрат АС показує скорочення витрат у міру росту обсягу виробництва. У результаті крива граничних витрат фірми МС розташовується нижче кривій середніх витрат АС, що можуть скорочуватися тільки до рівня МС. Оптимальний обсяг виробництва для фірми складає 3 одиниці і показаний крапкою Е на перетинанні МR і МС. Якщо виробляється більше, ніж 3 штуки товару, то МR<МС, тобто фірма витрачає більше, ніж одержує, що спонукає неї скоротити виробництво. Якщо виробляється менше, ніж 3 одиниці, то МR > МС, тобто доходи перевершують витрати на виробництво, що спонукає фірму розширити його. При оптимальному рівні виробництва в 3 штуки фірма може продати кожну з них за 4 дол., що показано крапкою А на кривій попиту D. Але оскільки в галузь прибутком залучаються інші фірми, тj крива середніх витрат АС пройде теж через т.А, показуючи, що дана фірма одержує лишь середній прибуток на свої інвестиції. Прибуток фірми від внутрішньогалузевої торгівлі складе ЕА .