Теорія міжнародної економіки як складова загальної економічної теорії

6. Визначивши розмір додаткового прибутку, ліцензіат повинен встанови¬ти, у якому співвідношенні очікуваний додатковий прибуток буде розділено між ліцензіатом і ліцензіаром:

Розрахункова ціна ліцензії (Цл) Цл= В*Т*Пр*Ч

де В — середній річний випуск продукції за весь термін дії угоди; Т — термін дії угоди; Пр — додатковий прибуток ліцензіата від реалізації ліцензії; Ч — частка ліцензіара в додатковому прибутку ліцензіата.

Цей метод прийнятний для потенційних ліцензіара і ліцензіата в тому випадку, коли вони мають достатню інформацію про економічні умови діяль-ності ліцензіата на термін дії угоди. Однак, якщо ліцензіат таку можливість частіше за все має, то для ліцензіара у більшості випадків цей метод розра¬хунку неприйнятний, оскільки витрати виробництва — комерційна таємни¬ця ліцензіата. Крім того, цей метод може бути неприйнятним і для ліцензі¬ата, якщо він планує здійснити виробництво нового для ринку товару, витрати виробництва якого невідомі.У таких випадках роблять оцінку невідомих показників виробництва і збуту продукції на базі приблизної структури від реалізації, що склалися в даній галузі виробництва. Даний метод розрахунку однаково доступний контр¬агентам і може бути з успіхом застосований обома сторонами угоди. Він прийнятний як для товарів виробничого призначення, так і для споживчих товарів.

42. Державне регулювання міжнародної передачі технологій

Головна мета створення нових технологій — прорив зробленої на їхній основі продукції на світовий ринок і придушення конкурентів.

Кожна країна прагне утримати технологію в національних рамках, забороняючи або обмежуючи вивіз новітньої технології, розуміючи, що забезпеченість нею є головною опорою в конкурентній боротьбі на світовому ринку. Багато країн обмежують імпорт технології з метою обмеження іноземної конкуренції і збереження робочих місць.

Введення державного регулювання або контролю за міжнародною передачею технології може бути викликане:

• Прагнення утримати технологічне лідерство. Політика обмеження методами державної політики вивозу передової технології традиційно виходить з концепції технологічного лідерства, відповідно до якої країна, що лідирує в тій або іншій технологічній сфері, має відносну перевагу перед іншими країнами у виробництві технологічно ємної продукції.

• Розуміння національної безпеки. Державний контроль спрямований насамперед на запобігання потрапляння технології виробництва озброєнь і технології «подвійного призначення» у країни, уряди яких проводять ворожу політику або у відношенні яких існують дані про можливості переходу до такої політики в майбутньому.

• Умови міжнародних угод. Для виконання багатосторонніх угод країни-учасниці вводять державний контроль за продажем технології, що потенційно може бути використана для створення хімічної, бактеріологічної, ракетної зброї. Ці види озброєнь вважаються особливо жорстокими, і їхнє виробництво підлягає забороні або строгому міжнародному контролеві. Відповідно до міжнародних угод підлягає особливому контролеві вивіз технологій і науково-технічної інформації, що можуть бути застосовані при створенні матеріалів, устаткування, що мають мирне призначення, але можуть бути використані для створення зброї масового знищення.

Механізми регулювання

На державному рівні заст. Прямі та непрямі методи регулювання вивозу та ввозу технології через певрі інституційні стр-ри.

Пряме державне регулювання вивозу і ввозу технології здійснюється органами експортного контролю, методами митного і прикордонного контролю. Право на експорт деяких технологічноємних товарів урегульовується отриманням спеціального дозволу уряду. Непряме регулювання передачі технології здійснюється в більшості країн через державну систему реєстрації патентів і торговельних знаків. Порушення законів, що регулюють міжнародну передачу технології, вважається державним злочином і підлягає переслідуванню в карному порядку ( довічного висновку і страти.