Суспільно-політичне становище Наддніпрянської України у ХІХ ст

вили своїм завданням — повністю охопили освітою молодь, і в багатьох повітах це було досягнене напередодні революції. Треба до-

дати, що в справі шкільної освіти з фінансовою допомогою земству

приходило міністерство освіти, яке властиво передало земству все

шкільництво на селі.

Велике значення мала діяльність земств у галузі сільського гос-

подарства. Земство мало багато досвідчених агрономів, ветерина-

рів, виписувало сільськогосподарські машини, які давало селянам

«на прокат» або організувало продаж їх на рати. Крім того воно

мало «розплідні пункти» з племінниміі «плідниками», завдяки чому

підносилося якісно та кількісно скотарство. Щоб заохотити селян

до плекання худоби, земства влаштовували скотарські виставки

і преміювали кращі експонати.

Земства сприяли піднесенню рільництва, поширюючи ліпші га-

тунки збіжжя та пропагуючи нові сільськогосподарські культури.

Багато уваги зверталось на меліорацію — осушування багнищ, за-

ліснюванні ярів, вирощуванні лісів. У функції земств входило пік-

лування про шляхи сполучення, про налагодження торгівлі рільни-

чими продуктами, головно збіжжям. Вони тримали зв'язки з закор-

доном і мали елеватори для експорту збіжжя.

Така була загальна картина діяльности земств. Але була ще ду-

же важлива риса. Протягом 50-ти років діяльности земств у різних

їх установах влаштовувались люди, які з причини «політичної не-

благонадійности» не могли знайти праці в державних установах:

лікарі, вчителі, статистики, ветеринари і т. п. Земства були тісно по-

в'язані з українськими громадами. Видатними земськими діячами