Суспільно-політичне становище Наддніпрянської України у ХІХ ст

ських пісень. Ці видання розкрили читачам красу української на-

родної поезії. У роках 1832-1838 в Харкові 1. Срезневський надру-

кував збірник «Запорозька Старина» з піснями і історичними ду-

мами. У Харкові молодий історик М. Костомаров і А. Метлинський

стали виразниками духової взасмности слов'янських народів.

У Харківському університеті створився гурток студентів, в яко-

му читали вірші Рилєєва та інших декабристів. Члени цього гуртка

були арештовані, але революційний настрій студентства не змі-

нився. У 1840-их роках в Харкові ширяться ідеї всеслов'янської

федерації, які приходять із Чехії, Тут вивчають польську, сербську,

чеську мови, з'являється переклад «Краледворського літопису».

У 1840-их роках, коли до Києва дійшли перші відгуки поль-

ського повстання, київські міщани співчували повстанцям і шукали

шляхів, щоб порозумітися з ними. Після здушення польського пов-

стання Київ став центром русифікаційної політики. Проте цього

не вдалося досягти. В університеті було викрито таємне політичне

товариство з студентом Гордоном на чолі, членами товариства були

поляки та росіяни.

Репресії супроти Союзу не припинили визвольного руху в Укра-

їні. На початку 1840-их років у Києві група студентів та молодих

професорів створила нелеґальний гурток, метою якого була бо-

ротьба проти кріпацтва та національне визволення українського

народу. Тоді у Києві зібралося чимало української національно-свідомої; талановитої молоді. Серед неї були: історик М. Костома-

ров, що з 1844 року викладав історію в гімназії, а згодом став

адьюнкт-професором університету; П. Куліш — талановитий етно-