Суспільно-політичне становище Наддніпрянської України у ХІХ ст

утиски над селянами не були такі сильні, як саме в цей час.

Незадоволення з інвентарної реформи виявилося в постійних

заворушеннях: селяни відмовлялися виконувати панщину, і дідичі

викликали поліцію та військо. Безпосередньо після введення ре-

форми на Правобережжі вибухло 55 бунтів. У той же час утекло

з Київщини коло 30.000 селян. А взагалі в 1826-1854 роках р Укра-

їні було 126 селянських повстань, а в цілій Російській імперії —

624. Крім повстань, було багато випадків убивства дідичів.

Найбільше повстання вибухло 1855 року під час Кримської вій-

ни, коли російський уряд видав маніфест, в якому, у непевних ви-

разах закликаючи селян вступати добровільцями в армію, обіцяв

їм полегші. Маніфест, написаний російською мовою, читали в цер-

квах, і селяни зрозуміли, що цар кличе записуватися в козаки. Вони

перестали виконувати панщину і почали, вимагаючи від священи-

ків, щоб приводили їх до присяги. Священиків, які пробували пояс-

нити дійсний зміст маніфесту, били за те, що нібито «ховають во-

лю.» Повстання охопило кілька повітів Київщини, де населення ще

пам'ятало козаччину. Придушено його військовою силою, при чому

тисячі селян покарано різками, а сотні —• заслано на Сибір. Вся ця

подія дістала назву — «Київська козаччина 1855 року»."

Не зважаючи на загальну реакцію, в Україні також велася не-

впинна праця над вивченням минулого українського народу, його

фолкльору, мистецтва. Видана 1819 року Цертеловим збірка істо-

ричних дум, справила велике враження. Року 1827 М. Максимович,

майбутній ректор Київського університету, видав збірник україн-