Суспільно-політичне становище Наддніпрянської України у ХІХ ст

(окружний суд і судова палата). Державний суд поділявся на ци-

вільний і кримінальний, в якому питання вини підсудного вирі-

шували присяжні судді, обрані населенням. Судові засідання були

відкриті, і в них брали участь сторони, прокурор та оборонці.

1864-го року впроваджено земське самоуправління. Один із най-

кращих знавців земства в Україні, О. Моргун, писав так: «Земське

самоурядування було одним із найвидатніших явищ у суспільному,

економічному й культурному житті України кінця XIX ст.» Зем-

ське самоуправління охоплювало все економічне та культурне жит-

тя губерній. У ньому брало участь все населення, що мало земельну

власність: дворянство, духовенство, міщанство та селяни. Ця вимога

обмежувала участь у самоуправлінні постійних мешканців повіту.

Раз на рік на загальних зібраннях депутатів обиралось земську

повітову управу, яка діяла постійно. Повітові земські управи оби-

рали губерніяльну управу. Функції земств були дуже широкі, а їх

кошти складалися з «самообкладання» населення з кожної деся-

тини. Земства дбали про санітарію та гігієну, утримували шпиталі,

лікарів, фельдшерів, акушерок. Медична допомога була безплатною

для всієї людности, незалежно від того, чи пацієнт платив земські

податки, чи ні. Протягом майже 50-літнього існування земства зраз-

ково поставили справу медичної обслуги в українських губерніях.

Другою великою галуззю діяльности земств була освіта. Земства

організували шяоли: чотирорічні, початкові, гімназії, професійні,

технічні, курси для підвищення освіти вчителів, курси українознав-

ства. Земські школи користалися доброю славою. Земства поста-