Іспит з курсу Теорія фінансів
Місцевими фін органами є Мінфін АРК, обласні, міські фін управління, районні фін відділи. У своїй діяльності вони керуються законами України, постановами ВР, постановами й розпорядженнями Кабміну, рішення¬ми відповідних рад народних депутатів, наказами та інструкція¬ми Мінфіну. Місцеві фін органи забезпечують втілення в життя держ фін політики, аналізують показники розвитку економіки відповідного регіону, вживають заходів щодо оздоровлення фін становища галузей підвідомчого раді народних депутатів господарства і збільшення доходів бюджету.
64.Зміст і призначення фінансового контролю (ФК).
Фін контроль за своєю ек суттю це функція управління, яка включає сук спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обгрунтованості й еф-сті прийняття рішень і результа¬тів їх виконання. Загалом фін контроль — явище уні¬версальне, він застосовується в різних сферах суспільного життя — економічній, політичній, соціальній, науковій тощо. Його суть розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосу¬вання й сферою функціонування фінансів. Фін контроль застосовується там і тоді, де фун¬кціонують фінанси. Фінанси, будучи інструментом розподі¬лу й перерозподілу ВВП в про¬цесі його руху, забезпечують створення й використання фондів грошових засобів для задоволення ек і со¬ц потреб. Створення й викор-ня фондів коштів, які є фін ресурсами, здійснюється під впливом різних як об'єк¬тивних, так і суб'єктивних факторів. Цим і зумовлена об'єк¬тивна необхідність фін контролю як важливої сфери фін діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї ек с-ми держави. З огляду на це можна дійти висновку, що: — фін. контроль є об'єктивно зумовленою складо¬вою процесу ек-ї діяльності; — фін.контроль є однією з функ. управл. фін-ми; — безпосер. об'єктом фін контролю є проце¬си формування й використання фондів фін ресурсів при створенні, розподілі та споживанні ВВП; — специфіка фін. контролю полягає в тому, що при його проведенні викор. вартісні показники, які визнач. кінцевий результат господ. процесу.
Фін контроль грунтується на відповідних принци¬пах. До їх числа належать: законність; об'єктивність; поєднан¬ня державних і приватних інтересів. Розвиток суспільства зу¬мовив інтеграційні процеси у фін контролі. Нині існує багато міжнар орг-й, які працюють над роз¬робкою єдиних вимог до фін контролю. Отже, акту¬альними є рішення, прийняті міжнар орг-ю ви¬щих контрольних органів, де сформульовані принципи контролю загалом, у тому числі вони повною мірою стосуються фін контролю. До найважливіших із них належать: — незалежн. фін. контролю як невід'єм атрибута демократії й обов'язк. елем. управл. фін. рес-ми; — законодавче закріплення незалежності органів фін контролю; — визнач. необхідності здійсн. попереднього кон¬тролю й контролю за фактичн. результатами; — наявність внутр та зовн контролю як обов'язкової умови існування фін. контролю; — гласність та відкритість контрольних органів з обов'яз¬ковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.
65. Методи обслуговування державного боргу та управління ним.Еф-сть використання держ запозичень значною мірою залежить від с-ми управління боргом. Управління держ боргом – одне з пріоритетних завдань фін політики держави, важлива умова її фін стабільності. Процес управління держ боргом має декілька етапів: -залучення коштів; використання коштів; виплата відсотків і повернення боргу.
Мета політики управління боргом – одержати найвищий ефект від фін-ня за рахунок запозичених коштів та уникнути макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу. Держ управління залученням коштів здійснюється в контексті держ бюджетного процесу, де законом “Про держ бюджет” на відповідний рік встановлюються граничний обсяг боргу і держ гарантії його повернення. Управління розміщенням запозичених коштів є основним елементом усієї с-ми управління боргом держави. Залучені кошти повинні використовуватись для фін-ня і зростання вир-х потужностей. При цьому повинно збільшуватись вир-во товарів не лише для внутрішніх потреб, а й експот для одержання іноземної валюти на обслуговування та погашення зовн боргу. Обсяг залучених зовнішніх позик визначається двома факторами: 1)Скільки капіталу країна може поглинути; 2)Який обсяг боргу вона може обслуговувати без ризику виникнення кризи платежів.
Важливою умовою збереження платоспроможності, довіри кредиторів, пом’якшення умов кредитування є ек зростання. Управління зовн боргом включає комплекс заходів по його обслуговуванню: погашення позик, виплати, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Погашення позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів. У деяких випадках держава вдається до рефінансування держ боргу (погашення заборгованості випуском нових позик). Методи управління держ боргом: 1)Конверсія – зміна дохідності позик, держава як правило зменшує розмір %; 2)Консолідація – збільшення строку дії позики; 3)Уніфікація – обмін раніше випущених облігацій на облігації нової позики; 4)Відстрочення погашення; 5)Анулювання боргів, може бути зумовлеме фінансовою неспроможністю держави або політичними мотивами.
66.Види, форми та методи фін. контролю.