Іспит з курсу Теорія фінансів

Фінансування промисловості та енергетики становлять такі видатки: 1видатки на паливно-енергетичний комплекс, а саме видатки пов’язані з реконструкцією вугільної промисловості, держ підтримка вугледобувних підприємств, організація і регулювання діяльності у галузі виробництва ядерного палива, заходи пов’язані із виведенням з експлуатації ЧАЕС, заходи по охороні об’єктів атомної енергетики; 2 видатки на розвиток підприємств оборонного та машинобудівного комплексів, а саме витрати на фінансування заходів з конверсії ( переорієнтація на вир-во продукції іншого характеру) підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції, витрати на розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу; 3 видатки на відновлення мінерально-сировинної бази. Це такі, як на геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок видобувних підприємств, вирішення проблем пошуку і використання металу; 4 інші галузі промисловості: консервація потужностей та соц об’єктів ( наприклад ядерна енергетика), видатки на реструктуризацію залізо-рудних підприємств.

43. Передумови виникн. та роз-ку податків(П)

П — дуже складна й надзвичайно впливова на всі ек. явища та процеси фін категорія. Можна сказати, що, з одного боку, П— це фін. підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому ек. просторі щодо розвитку, науки, освіти культури, гарантув. ек. безпеки, зростання сусп. добробуту народу. Із другого боку, П— це знаряддя перерозподілу доходів юр. і фіз. осіб у державі. Їх мобілізація й викор. зачіпає інтереси не тільки кожного під¬п-ця чи громадянина, а й цілих верств насел. і соц. груп, між якими точиться жорстока боротьба за форми й методи розпод. та перерозп, які в історії цивілізації спричиняли соціальні потрясіння і війни. На сьог. П— це найефект. інструмент впливу держ на сусп в-во, його динаміку і стр-ру, на роз-к науки і техніки, масштаби соц. гаран¬тій населенню. П— це обов'язковий елемент ек. с-ми держави незалежно від того, яку модель ек. розв. вона вибирає, які політ сили перебув. при владі. Відсутність П паралізує фін. с-му держави в цілому, робить її недієздатною і в кінц. підсумку — по¬збавл. будь-якого сенсу. Об'єктивною реальністю є те, що за наявних ек. умов підпр. структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодерж. сусп. потреби, а натомість одержув. від держави безплатні блага та послуги. Історія цивілізації свідчить, що в різні періоди розвитку сусп. вводились різноманітні П— на землю, май¬но, прибуток, ц.п., спадщину та дарування, додану вартість, з/п, акцизи, збори й відрахув, на автомобілі, коней, собак, продуктивну худобу та птицю, бджіл, подушні П і П на неодружених чоловіків, П на бороду, вікна, двері тощо.

Найбільшого розквіту П сягають за умов розвинутої ринк. ек-ки. Вони стають об'єктивним елементом фі¬н. відносин між держ. та юр. й фіз. особами. Формується завершена модель П с-ми кожної держави. Вона включ. методи й об'єкти оподаткув., ставки под., строки їх сплати, контроль за витрачанням. Змінюються не тільки види і форми стягнення до бюдж. певних сум коштів, а й саме ставл. до П. Вони стають ефект. знаряддям втілення держ пол з питань ек-ки та соц роз-ку. За доп П здійсн перерозподіл ВВП в територіальному та галузевому аспектах, а також між різними соц групами. Проте не слід забувати, що податки є ще й дуже небезпеч¬ним інструментом у розпорядженні держави. Адже без науко¬вої концепції П політики вони можуть гальмувати ек. розвиток держави. Концепція П політи¬ки держави повинна містити обгрунтов висновки щодо впливу оподаткув. на результати госп. д-ті п-в та орг-цій, обсяг, напрямки й хар-р інвести¬цій, розмір і стр-ру фонду спожив, галузеву й терито¬р. стр-ру ек-ки.

44. С-ма фін планів(ФП).ФП – особлива форма документа, показники якого завжди виступають у грошовій формі й відобр рез-ти госп діяльності та рух фін рес протягом відповідного періоду. Для всіх видів ФП є заг правило: вони обов’язково повинні мати підрозділи доходів і видатків. Всі ФП поділяються на 2 групи: зведені та індивідуальні. Зведені ФП поділяються на загальнодерж, плани окремих госп об’єднань і територіальні. Центральне місце посідають зведені загальнодерж ФП, це баланс фін рес та витрат держ, зведений бюджет держ, держ бюджет. Їхнє основне призначення: 1.визначити обсяг фін рес, які створюватимуться в держ та їхнє використання; 2.відобразити основні напрямки фін політики держ, з огляду на фін можливості щодо задоволення загальнодерж потреб. Держ бюджет посідає центральне місце в с-мі зведених планів, він є найдієвішим інструментом щодо здійснення фін політики. Індивідуальні ФП відобр передбачувані рез-ти фін й фін забезпечення госп діяльностей конкренного суб’єкта госп-ня. За умов ринкової еко відбувається перехід до міжнар стандартів у галузі фін планування, тобто це розробка бізнес-планів. Бізнес-плани включають низку таблиць і балансових розрахунків, за якими прогнозуються обсяги доходів, витрат, взаємовідносини з держ фін інститутами. Усю сук ФП можна поділити залежно від періоду їхньої дії на: оперативні (до 1 року), поточні (на 1 рік) й перспективні (більш як на 1 рік). Усі ФП мають форму балансу, тобто прибуткові й видаткові розділи. Кожний ФП тільки тоді має практичне значення, коли існує збалансованість прибуткової й видаткової частин.

45. Напрями реформування податкової системи (ПС)України.

Нині в Укр створено ПС, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держ, здійснювати їх розподіл і перерозподіл на цілі еко та соц розвитку. Однак ПС Укр виявилася неадекватною щодо умов перехідної еко створила значні П навантаження на суб’єктів госп-ня, призвела до невиправденого вилучення обігових коштів підпр, виникнення додаткової потреби у кредитних ресурсах. Аналіз еко стану держави свідчить, що без реформування ПС змінити ситуацію на кращу не можна. Головними чинниками, що зумовлують необхідність П реформи є: 1.зміна форм власності, умов еко ринку, соц-еко орг-ї суспільства, що створює основу для реформування, визначає напрямки та цілі П реформ; 2.закономірний сусп розвиток, що проявляється в постійному намаганні суспільства оптимізувати ПС і неможливості досягнення цього; 3.зміна концепції оП-ня, яка має відображати соц-еко стан та зміну пріорітетів держави. Удосконалення ПС має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря у процесі поєтапної П реформи. Основними елементами П реформи повинні бути: 1.науковообгрунтована держ політ доходів, законодавче закріплення якої повинне бути відображенне в П кодексі; 2.с-ма оП-ня має бути складової держ мех регулювання руху певних галузей еко; 3.с-ма опод повинна мати інвест та соц спрямованість; 4.зміни в сис опод повинні здійснюватись одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення і вдосконалення соц сфери; 5.основу ПС мають становити прямі П, тобто дохід фіз особи, прибуток юр особи, земля, майно; 6.застос при оП-ні обгрунтованої диференціації ставок П залежно від видів діяльності та розміру одержаного доходу; 7.ліквідація П пільг, які спияють невиправданому перерозподілу доходів; 8.умови оП-ня повинні бути прості і зрозумілі платникам; 9.чітке розмежування прав органів місцевого самоврядування у сфері оП-ня. Важливим напрямом удосконалення ПС є зменшення нарахувань на фонд оплати праці, а також фактором зростання цін, зниження конкурентоспроможності укр товарів. Але суттєве зменьшення цих нарахувань має бути пов’язанє з реформуванням с-ми соц і пенсійного забезпечення та із запровадженням с-ми персональних пенс рахунків. Удосконалити чинну ПС можна за допомогою удосконалення обчислення і стягнення існуючих П та скасуванню деяких видів П і відрахувань.