Іспит з курсу Теорія фінансів
4.Фінанси в ек с-мі держави.
Ек с-ма кожної держ включає низку підсистем: управління, цін, кредиту, соц гарантій, фінансів. Ефективність госп-ня визначається їхньою взаємодією. Фінансам в ек с-мі держ належить провідна роль. Це зумовлено тим, що при їх функціонуванні визначаються параметри будь-якого еко явища чи процесу, а також кінцеві рез-ти дій. Усі процеси в еко житті, у яких беруть участь фінанси, повинні мати грошовий вираз. Фінанси мають забезпечити ефективне формування та викор-ня фондів фін рес на всіх рівнях для успішного здійснення госп діяльності, виконання державою своїх функцій і задоволення громадянами власних потреб. Об’єктом, де проявляється суть і роль фінансів, є створення та використання ВВП. Суб’єктами цих процесів є, з одного боку держ, а з другого – населення та підпр структури. Інтереси кожного учасника цього процесу не збігаються. Держава для виконання своїх функцій повинна мати у своєму розпорядженні певний обсяг фін рес, що ствоюються в її народногосподарському комплексі. З цією метою вона здійснює свою фін діяльність шляхом законодавчого визначення форм мобілізації доходів і витрат. Методи мобілізації державою фін рес в своє розпорядження не завжди збігаються з інтересами платників, тобто населення та підприємців. Між ними постійно йде боротьба за гармонізацію інтересів. Досягнення оптимуму є важливим завданням фін політики в державі. Гармонізація інтересів значною мірою залежить від загального рівня фін культури в державі, тобто усвідомлення необхідності здійснюваних за допомогою фін процесів впливу на еко життя в державі.
5. С-ма держ фін. контролю (ФК) в Укр.ФК за ек. суттю це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об’єкта управління з метою оцінки обгрунтованості та ефективності прийняття рішень і рез-в їх виконання. Управління фін с-мою забезпечують фін органи, інститути, держ органи влади. Традиційно в Україні сукупність останніх поділяється на окремі блоки в залежності від сфери фін відносин. яку вони організовують. 1. блок – органи, які функц-ть в сфері держ фінансів (зведеного бюджету): а) держ. Казначейство організовує касове виконання держ. і місцевих бюджетів (частково), б) держ. податкова адм-ція здійснює облік платників податків і обов’язк. платежів, контролює дотримання под. закон-ства (останніми), в) контрольно-ревізійне управління має право перевіряти фін. і вир д-ть всіх держ підпр-ств. Санкцію на перевірку недерж. підпр-в отримується в разі виявлення порушень при їх співпраці з держ підприємцями; здійснює ревізію звітів про касове виконання бюдж всіх рівнів, г)Мінфін: - розробка проекту держ. бюджету + зведеного; –прогнозування зовн. + внутр.джерел запозичень до держ. бюджету; -укладення договорів з урядами країн-кредиторів, між фін. органами; -прийняття рішень щодо обсягу та хар-ру фін. бюдж. установ.
2 блок – утвор. такі контрольно-регул. органи як: -рахункова палата ВРУ, -держ. комісія з цінних паперів: реєструє випуски всіх цінних паперів, крім державних, -комітет з нагляду за страховою діяльнітю: ліцензування всіх видів стр. діяльності, контроль та перевірка страх. Компаній, -аудиторська палата: видача ліцензій ауд. фірмам + аудиторам. 3 блок – утвор.фін.інститути на фін. ринку: -НБУ: реєстрація банків + видача їм ліцензій; здійсн. касове виконання держ.бюджету; розміщує ДЦП; забезпечує проведення між.держ.рахунків, -комерц.банки (банківські операції), -УМВБ (укр. міжбанківська вал.біржа): поточний вал.ринок; по торгівлі ф’ючерсними вал.контрактами, по торгівлі банк.металами, фондова секція, -брокерські контори (купівля-продаж іноз.валюти). 4 блок – об’єднує органи упр-ня держ.цільовими фондами: Пенсійний фонд, Фонд держ.-соц. страхування, фонд захисту інвалідів, зайнятості, Чорнобиля, охорони природи ...
6. Прямі і непрямі податки (П), їх переваги і недоліки.
Прямі П встановлюються безпос щодо плат¬ників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку без¬посередньо зал від розмірів об'єкта оподаткування. Прямі П сприяють такому розподілу П-ого тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі доходи. Такий принцип оП-ня більшістю економістів світу ви¬знається найсправедливішим. Разом з тим форма прямого оП-ня потребує і складного механізму стягнення П-ів, бо виникають проблеми обліку об'єкта оП-ня й ухилення від сплати. Тому, незважаючи на «справедливість» (у лапках не тому, що це сумнівно, а тому, що не існує абсолютної справедли¬вості) прямих П-ів, П-ва с-ма не може обмежувати¬ся тільки ними. Це був би однобокий підхід, який згубний для будь-якої системи.
Непрямі П встановлюються в цінах товарів та по¬слуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Наго¬лошуємо на тому, що, тільки прямо, бо оскільки непрямі П включаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а більше споживає той, хто має вищі доходи.
Історичний розвиток системи оП-ня привів до по¬ступового розмивання чітких відмінностей між прямими та не¬прямими П. Універсальні форми непрямих П— акцизів, при перенесенні їх стягнення зі сфери реалізації у сфе¬ру вир-ва мають багато ознак прямого оП-ня, на¬самперед чітко визначений об'єкт оП-ня— обсяг обо¬роту чи додану вартість. При цьому об'єкти оП-ня частково збігаються: пряма форма — П на прибуток і не¬пряма форма — П на додану вартість, частину якої стано¬вить той же прибуток.