Іспит з курсу Теорія фінансів

59.Правові і орг-ні основи фін с-ми.Управління фін с-мою забезпечують фін органи, інститути, держ органи влади. В Україні сукупність останніх поділяється на окремі блоки в залежності від сфери фін відносин. яку вони організовують. 1. блок – органи, які функц-ть в сфері держ фінансів (зведеного бюджету): а) держ. Казначейство організовує касове виконання держ. і місцевих бюджетів (частково), б) держ. податкова адм-ція здійснює облік платників податків і обов’язк. платежів, контролює дотримання под. закон-ства (останніми), в) контрольно-ревізійне управління має право перевіряти фін. і вир д-ть всіх держ підпр-ств. Санкцію на перевірку недерж. підпр-в отримується в разі виявлення порушень при їх співпраці з держ підприємцями; здійснює ревізію звітів про касове виконання бюдж всіх рівнів, г)Мінфін: - розробка проекту держ. бюджету + зведеного; –прогнозування зовн. + внутр.джерел запозичень до держ. бюджету; -укладення договорів з урядами країн-кредиторів, між фін. органами; -прийняття рішень щодо обсягу та хар-ру фін. бюдж. установ.

2 блок – утвор. такі контрольно-регул. органи як: -рахункова палата ВРУ, -держ. комісія з цінних паперів: реєструє випуски всіх цінних паперів, крім державних, -комітет з нагляду за страховою діяльнітю: ліцензування всіх видів стр. діяльності, контроль та перевірка страх. Компаній, -аудиторська палата: видача ліцензій ауд. фірмам + аудиторам. 3 блок – утвор.фін.інститути на фін. ринку: -НБУ: реєстрація банків + видача їм ліцензій; здійсн. касове виконання держ.бюджету; розміщує ДЦП; забезпечує проведення між.держ.рахунків, -комерц.банки (банківські операції), -УМВБ (укр. міжбанківська вал.біржа): поточний вал.ринок; по торгівлі ф’ючерсними вал.контрактами, по торгівлі банк.металами, фондова секція, -брокерські контори (купівля-продаж іноз.валюти). 4 блок – об’єднує органи упр-ня держ.цільовими фондами: Пенсійний фонд, Фонд держ.-соц. страхування, фонд захисту інвалідів, зайнятості, Чорнобиля, охорони природи ...

60. Вплив фін. системи на темпи та пропорції розвитку ек-ки.У фін. с-мі в цілому і в розрізі окремих підсистем зосереджені значні обсяги фін. ресурсів, що становлять 80 і більше відсотків від обсягу ВВП. Ці кошти перебувають у постійному русі, вони обслуговують процес створення, розподілу й використання мат та духовних цінностей у суспільстві, забезпечуючи необхідні темпи р-ку й пропорції щодо рівня зростання добробуту кожного громадянина. Окремі складові фін. с-ми, тобто підсистеми, мають конкретне функц. призначення в обслуговуванні відтворювальних процесів в ек-ці. проте кінцева мета їхнього впливу єдина-створення умов ек. зростання і забезпечення на його основі підвищення сусп. добробуту. Провідна роль у фін. с-мі держави належить підсистемі фінансів підпр. структур. Тут створюється основна частка ВВП держави. У підпр. структурах зосереджені значні фонди фін. ресурсів, проте в розрізі окремих п-ств кошти розміщені нерівномірно, тому можливості їх розширення й розвитку неоднакові. Нерівномірність фін. забезпечення деяких п-ств за рах. власних ресурсів пов'язана як з вн., та і з зовн. факторами. Вн.: с/в прод., її якість, рівень організації в-ва тощо. До зовн-система оподатк., ліцензування, насиченість ринку товарами певної групи, платоспроможність покупців. Держава, викор-чи фін методи, може регулювати темпи й пропорції роз-ку окремих галузей ек-ки. для цього використовується насамперед податковий механізм. Надаючи податкові пільги, вона сприяє збільшенню власних фін. ресурсів п-ств, розширенню їхніх фін. можливостей. Здійснюючи регулювання темпів р-ку певних галузей ек-ки, держава може створювати сприятливий інвест клімат для залучення зов. джерел фін-ня, а також ресурсів банк. с-ми та нас-ня. Найзначніші можливості щодо використання фінансів п-ств для р-ку ек-ки закладені в удосконаленні орг-ї та управління на самих підприємствах. Адже упр. фін. ресурсами безпосередньо на п-вах має досить слабку методичну й орг-ну забезпеченість. Зараз підпр. структури володіють 25-30% всіх фін. рес. д-ви. До 40% одержаного приб. використовується на заохочування в інші, не пов'язані з р-ком в-ва, цілі. Досить гострою є проблема з використання обігових коштів, від чого значною мірою залежить р-к вир. сфери. Протягом 1995-98рр. обсяг обігових коштів в ек-ці держави збільшився у 3,5 разу. Відволікання такої значної к-сті фін. ресурсів до вир. запасів, на незавершене в-во та готову продукцію, що зберігається на складах, значно знижує темпи ек. р-ку. Водночас проблемою є платіжна дисципліна й відповідальність суб. підпр. д-ті за своєчасне здійснення розрахунків та виконання договірних зобов'язань. Несвоєчасне ж проведення розрахунків створює труднощі для фін. забезпечення госп. д-ті. Значно обмежує вплив фінансів на р-к ек-ки бартеризація госп. зв'язків. Бартер як антиек. явище є ознакою скорочення фін. можливостей п-ва і водночас неконтрольованим перерозподілом фін. ресурсів між госп. структурами, а також фактором тінізації ек-ки. За доп. бюджету створюються спеціальні ек. зони, які суттєво впливають на прискорення територіального розвитку ек-ки. Проте найбільше бюджет впливає на темпи та пропорції р-ку ек-ки завдяки фінансуванню соц. витрат і науки.

61. Призначення і структура фінансового ринку(ФР).

ФР — складова фін. c-ми держа¬ви. За своєю суттю це мех-м перерозподілу фін. ре¬сурсів між окремими суб'єктами підпр. д-ті, державою і населенням, між учасниками бюдж. процесу, деякими міжнар. фін. інститутами. ФР може успішно розвив. і функціон лише в ринк. умовах. Перерозподіл фін ресурсів за допомогою ФР має певні часові обмеження і здійснюється на умовах платності та конкурентності. ФР покликаний посилювати та поліпшувати мобілізацію і розподіл фін ресурсів, що сконцентро¬вані в держ грошових фондах, у розпорядженні під¬пр структур і у населення. За допомогою ФР, як правило, мобілізу¬ються і використовуються тимчасово вільні фін ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначен¬ня. Розвинуті ФР стимулюють і посилюють фін потоки в ек-ці та зменшують сус¬п витрати, в тому числі й кожного учасника ринку. Досконалий ФР— це ринок, який може точно й своєчасно відображати попит і пропозицію фін ресурсів і з найменшими затратами звести за доп посередників одне з одним постачальників і споживачів гро¬шей або капіталу. ФР ефективно працює при низьких темпах інфля¬ції в державі, успішному розвиткові економіки, стабільній за¬конодавчій базі, сприятливому політичному кліматі та певно¬му балансі інтересів у суспільстві. Ці умови не завжди можливі, тому ФР дуже часто потрясають кризи, що спричиняє ще радикальніший та економічно не завжди виправданий пе¬рерозподіл фін ресурсів як всередині країни, так і в міждержавних масштабах.Мають свої особливості й вади процеси формування та функціонування фінансового ринку в країнах із перехідною економікою. Характерним для них є те, що у цих країнах невисокий рівень вир-ва, невелика частка ВВП у роз¬рахунку на душу населення, слабкий приватний сектор, не¬достатньо розвинута ек інфраструктура, приховане безробіття, високий дефіцит держ бюджету, значні темпи інфляції, нестабільна валюта, величезні обсяги "ті¬ньової" ек-ки, політична нестабільність. Усе це неми¬нуче призводить до того, що при переході до ринку еконо¬міка країни неспроможна залучити коштів іноз інвес¬торів, перетворити велику частку внутр заощаджень в інвестиції і спрямувати капвкладення у перспективні галузі. Результатом цього є те, що ФР в пе¬рехідний період слабкий та неефективний.