Іспит з курсу Теорія фінансів

В Україні неефективна с-ма захисту заощаджень гро¬мадян, обмежений доступ власників капіталів до інформації про певні підприємства, які реалізують ц.п., недостатній рівень професійних знань учасників ФК. Побудова реального й ефективного ФР потребує закладення в його основу певних принципів: вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників ФР, прозорість ринку й реальний захист інвесторів; ліквідність фін інструментів ринку; конкурентність та ефективність; відповід¬ність міжнар стандартам. В орг-му плані ФР — це сук ринкових фін інститутів, шо супроводжують потік коштів від власників фін ресурсів до позичальників. До них належать комерц банки, вал та фондові біржі, інвест фонди компаній, лізингові орг-ї, пенсійні та страхо¬ві фонди, НБ, позабіржові торговельні с-ми, розрахунково-клірингові орг-ї, депозитарії, інвест керуючі реєстратори, інші фін інститути, які відповід¬но до чинного законодавства можуть здійснювати операції на ФР.

62. Види і форми соц. гарантій.

Розвиток соц забезпечення, види і форми соц гарантій у держ визначаються двома основними факторами – рівнем ек роз-ку та станом роз-ку демократичних засад. Напрямки задоволення соц потреб: 1)держ повинна гарантувати кожному громадянину, який здійснює трудову діяльність, min рівень з/п, помірні податки та невтручання у підпр діяльність, 2)задоволення пріоритетних потреб суспільства: здобуття заг освіти, виховання дітей, підготовка кадрів, орг-я охорони здоров’я. Держ законодавчо гарантує задоволення цих потреб у формі безплатних послуг, 3)зближення рівнів життя різних груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана з станом здоров’я, віком, втратою роботи. Форми задоволення цих потреб: пенсії, допомоги, стипендії, пільги. Гарантії держави полягають в тому, що вона: 1.Створює умови для самозабезпечення життєво необхідними благами для задоволення власних портеб; 2.Вилучаючи у громадян частину створеного ними доходу, повертає їм блага і послуги у формі освіти, охорони здоров’я, соц страхування; 3.За рахунок вилучення доходу деяких громадян надає певну кількість благ і послуг тим громадянам, які за станом здоров’я не спроможні забезпечити себе всім необхідним. Заг сума благ і послуг, що споживаються населенням за відповідний проміжок часу, становить фонд споживання. Його обсяг завжди обмежений розмірами створеного ВВП, а також іншими обов’язковими вирахуваннями, які покликана здійснювати держ: оборона, наукові дослідження. Розмір коштів, які спрямовуються на соц гарантії населенню, повинен мати науково обгрунтовану величину в загальному обсязі фонду споживання. В іншому разі необгрунтоване збільшення ресурсів, які спрямовуються на соц захист населення, потребуватиме додаткового вилучення податків із фонду оплати праці, що в кінцевому підсумку лише розширить масштаби перерозподілу і не збільшить обсягу фонду споживання. За нинішніх умов піднесення матеріального добробуту народу може відбуватися лише за рахунок оплати праці. Подальше збільшення фондів соц захисту в загальному обсязі фонду споживання може порушити пропорції у його структурі, призвести до негативних наслідків у функціонування фін механізму.

63. Менеджмент державних фінансів(ДФ)

Управління ДФ — це су¬купність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на формування й викор-ня централізованих і децентра¬лізованих фондів фін ресурсів, що перебувають у розпорядженні держ органів упр-ня. Понад 70 відсотків цих фондів становлять кошти бюджетів, тому бюджет¬ний менеджмент — центральна ланка управління ДФ. Бюджетний менеджмент спрямований на управління бюджетними ресурсами в процесі їхнього руху на всіх ета¬пах бюджетного процесу. Менеджмент ДФ загалом і бюджетний менеджмент зокрема можуть розглядатися лише відповідно до умов функціон. всіх гілок влади в кожній державі. Бюдж. менеджм. має об'єкт і суб'єкт управління.Об'єктом управління - процес створення й викор-¬ня фондів фін ресурсів на рівні держави, органів місцевого самоврядування і підпр структур дер¬жавної форми власності. Суб'єктом упр-ня є фін органи держави. Орг-ну й методичну роботу з управління ДФ здійснює Мінфін. Центральний апарат міністерства забезпечує втілення в життя держ фін політики, розробляючи конкрет¬ні методи впливу на ефективність сусп вир-ва, визначаючи оптимальні розміри мобілізації фін ресур¬сів до бюджету, оздоровлюючи фін становище в окремих галузях. Цього досягається завдяки розробці разом із Мін економіки зведеного фін балансу дер¬жави і викор-ня його показників для складання бюджетів. Успішне функціонування ДФ можливе за на¬явності правової основи. Для її формування Мінфі¬н розробляє проекти законів з питань фінансів, бюджету, податків, видає постанови й розпорядження Кабміну. На цій основі розробляються інструкції про поря¬док їхнього застосування за відповідних ек умов.

Найважливішими функціями центрального апарату мі¬ністерства є орг-я роботи зі складання і виконання держ бюджету; методичне керівництво роботою в га¬лузі бюджетного і фін планування й фін-ня передбачених витрат; ведення обліку і складання звіту про виконання зведеного і державного бюджетів; підготовка інформаційних матеріалів і доповідей Кабміну про хід виконання бюджетів. У процесі мобілізації доходів бюджету Мінфін організує роботу щодо контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків, розробляє концепцію податкової політи¬ки, готує пропозиції щодо встановлення ставок податків і платежів до бюджету та позабюдж. фондів, вирішує питання про відстрочення платежів, надання пільг.