Іспит з курсу Теорія фінансів

Передумовою виникн. страхових відносин є ризик, без наявності якого немає С, тому що відсутній страховий інтерес. За своїм складом ризики бувають дуже різноманітними. Залежно від критеріїв, покладених в основу їхньої класифіка¬ції, вони поділяються на: природні; антропогенні; екон; особисті; масові; невеликі тощо. Саме багатогранність форм прояву ризику, частота й шкідливість наслідків від нього, неможл-ть абсолютно¬го уникнення його ймовірності виклик необх-ть орг-ції страхув.

Ризик у С — це конкретне явище чи сук явищ , при виник¬ненні яких відбуваються виплати з раніше утвореного стра¬х фонду в натурально-речовій або грошовій формі.

Суть і еконо¬мічне призначення С розкривають такі поняття: 1)страховики - це юр особи, створені у формі товариств , що одержали у встановле¬ному порядку ліцензію на здійсн. страх діяльності; 2)страхувальники — це юр особи та дієздатні грома¬дяни, які уклали зі страховиками договори С або є страхувальниками відповідно до чинного законодавства; 3)об'єкт С- це конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи; 4) страх ризик - це певна подія, у разі якої прово¬диться C і яка має ознаки ймовірності та випадко¬вості настання; 5)страх випадок - це подія, передбачувана догово¬ром C або законодавством, яка відбулась і з настан¬ням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страх суми (відповідальності) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі; 6)страхова сума - це грошова сума, в межах якої страхо¬вик відпов до умов страхув зобов'яз провести виплату при настанні страх. випадку, а також сума, що виплач. за особистим С; 7)страх відшкодув. - це грошова сума, яка випла¬ч. страховиком за умов майнового С і С відпов-ті з настанням страх.події. Страхове відшкодув. не може перевищ. розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник; 8)страх платіж (страх внесок, страх премія) - це плата за С, яку страхувальник зобов'яз внес¬ти страховику згідно з договорм С; 9)страховий тариф — це ставка страхов. внеску з одини¬ці страх суми за визнач. період С.56 Предмет і методи фін науки.

Фін наука вивчає явища та процеси, що здійснюються у д-ві при створ і використ фондів фін ресурсів на цілі її ек та соц розвитку. Предмет- діяльність д-ви, підпр структур, орг-й та окремих громадян, що пов’язана зі створ і використ фондів фін ресурсів.

Фін явища і процеси можна дослідж: - на рівні нац ек-ки (макрорівень): інтегральні показники загальної величини фін ресурсів, їх динаміка, взаємозв’язок із ВВП, фондом оплати праці, їх структура тощо; - на рівні підприємства або громадянина (мікрорівень): вивчення поцесів створ і використ фондів фін ресурсів на рівні госп суб’єкта або окремого громадянина.

Фін наука вивчає як і в яких формах повинні створюватися та використ фонди фін ресурсів для загальнолюдських потреб. Це залежить від умов, у яких перебуває д-ва, від рівня ек розвитку, форми власності, структури насел тощо. В орг-ї ВВП беруть участь: д-ва, вир структури і безпосередньо зайняте у суспільному вир-ві населення. Тому будь- яка зміна у фін сфері призводить до певних змін в його учасників.

Загальною метою фін науки є пізнання дії об’єктивних з-нів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використ. Об’єктивні закони- найстійкіші зв’язки та залежності фінанс явищ. Методи: 1) індукції- провед. досліджень шляхом вивч. окремих фактів, аналізу статичних даних, даних опитувань тощо на основі яких знаходяться висновки щодо наявності закономірностей та залежностей між фін явищами й порцесами, та їх впливу на ек життя, 2)дедукції- спочатку висувається певна гіпотеза а потім здійсн її перевірка на фактичному матеріалі. При дослідж. будь-якого методу фін наука може застосовувати спосіб абстрагування- спрощення ситуації шляхом виключення із дослідженя нетипових явищ або другорядних фактів, 3) математичні.

57. Ринок цінних паперів

Ринок ц.п. — це особлива сфера ринкових від¬носин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобі¬лізація фін ресурсів для задоволення інвест потреб суб'єктів ек діяльності. Ринок ц.п. ше називають фондовим ринком.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносин позички, визначають взаємовіднос. між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбач, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можлив передавання прав, що зазначені в цих до¬кум., іншим особам.

Принципи і стандарти успішного становл. та розв. ринку ц.п.: - соц справедливість, - надійність захисту інвесторів, - регуляційність, - створ гнучкої та ефективної с-ми регулювання фондового ринку, - контрольованість, - створення надійно працюючого механізму обліку й контролю, запобігання злочинності на риноку ц.п., - ефективність , - прозорість, - забезпеч. надання інвесторам пов¬ної інфо. про умов вип. та обігу ц.п. на ринку, - конкурентність.