Основні засади техніки ефірного мовлення

Україна повинна виробити свою національну політику у сфері комунікації, - а це діяльність церков, редакцій, телестудій, звуко- і відеозапису, інформагентств, видавництв, друкарень, бібліотек, кіностудій, кінопрокату, установ розповсюдження преси і літератури та інших засобів.

Всі, хто так чи інакше причетний до діяльності засобів масової комунікації, повинні добре усвідомлювати, що політична деколонізація не буде повною, доки буде колонізація економічна, культурна, комунікативна, інформаційна. Принцип суверенної рівності має поширюватися й на цю галузь.

Україна матиме чималий вплив сучасних національних, регіональних комунікативних систем, якщо не забуватиме, що засоби масової комунікації - це влада інформації над контролем за законодавчою, виконавчою і судовою владами і що "ключовим фактором економічного розвитку є здатність країни створити переваги широкого застосування засобів комунікації та створення розгалужених комунікативних структур".

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

2. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.

3. Сербенська О.А., Волощак М.Й. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2001. – 204 с.

4. Серб енська О.А. Ефірне мовлення у взаєминах з усною мовою // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук-метод. Праць. – Львів, 2002.

5. http://www.slovnyk.net/

6. Новий тлумачний словник української мови/ Уклад.: Радченко І.О. – К. – Подільський: Абетка, 2006. – 544 с.

7. Кузнєцова О.Д. Засоби масової комунікації. Посібник: Вид. 2-ге, перероблене й доповнене. – Серія «Навчальні та наукові видання професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка» - Львів: ПАІС, 2005. – 200 с.

8. Дмитровський З.Є. Телевізійна журналістика. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – 208 с.

9. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

10. Шаповал Ю.Г. Телевізійна публіцистика: методологія, методи, майстерність: Монографія. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. – 233 с.

11. Ваніна О. Значення голосу і манери говорити для теле - і радіожурналістів // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук. – метод. праць. Львів, 2002.

12. Базюк Л. Штрихи до характеристики мовної особистості тележурналіста // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук. – метод. праць. Львів, 2000.

13. Бакинська О. Культура телевізійного мовлення та його вплив на телеаудиторію. Телерадіожурналістика: історія, теорія, практика, погляд у майбутнє / Збірник науково-методичних праць – Львів: Ред. – вид. відділ Львівського університету, - 1997. – 160 с.14. Жугай В. Проблеми якісної продукції в українському телеефірі // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук. – метод. праць. Львів, 2000.

15. Лизанчук В.В. Радіожурналістика: засади функціонування. Підручник. – Львів: ПАІС, 2000. – 366 с.