Основні засади техніки ефірного мовлення

Ще однією надзвичайно важливою характеристикою звуку в психофізичному плані є тембр. Саме тембр лежить в основі сприймання звуку, а висота є одним із вимірів цієї більш широкої ознаки. За тембром вирізняють звуки світлі, темні, м’які, гострі, сухі, повні, пусті.

Журналістові необхідно пам’ятати, що тембр звука поряд з його гучністю є головною ознакою, за якою слухач орієнтується в просторі.

Гучність – це вияв більшої чи меншої первинної життєвої сили та впевненості. Але людина, що голосно говорить, не завжди має сильний характер. Часто голосна вимова є ознакою напруження або маскування слабкості, страху. Голосне мовлення може бути ознакою недостатньої самокритики, або взагалі, не володіння собою. Тихий голос є ознакою стриманості, скромності, або бракує життєвої сили, слабкості, поганого самопочуття. Сильні перепади голосності свідчать про емоційність, внутрішнє хвилювання. Малі коливання голосності – ознака дисципліни емоційного життя, або брак жвавості почуттів.

Журналіст – це людина, яка постійно працює з людьми і для людей. Йому просто необхідно бути спостережливим і бачити не тільки очима, а й вухами. Слід завжди пам’ятати, що тебе теж бачать і слухають, говорити гарно, тобто так, щоб нашу «балаканину» не тільки чули, а й розуміли, і слухали її з задоволенням[11, c. 158].

Особливо високі вимоги ставить суспільство сьогодні до мовлення елект¬ронних ЗМ1. Адже переважно саме через ці канали до сучасної людини "йде" слово. Воно допомагає виразити громадську думку і стає ефективним - засобом и формування Сьогоднішній слухач і глядач стає усе вимогливішим Його не задовольняє сухе мовлення, його дратують передачі, які ведуться недбало, непереконливо, мляво, йому надокучає заштампована, канцелярська мова.

"Живе" мовлення ТБ розглядають як важливий фактор емоційної взаємодії трьох основних елементів - зображення, звуку і власне слова Отже, слова с одним із головних "інструментів" майстерності кожного журналіста Завдяки особам масової комунікації аудиторія не лише сприймає ту чи іншу інфор¬мацію, а й сама причиняється до творення кращих зразків літературного мовлення, оскільки через мікрофон можуть реалізуватися майже всі функціональні стилі літературної мови.

Так щоб ми не казали, мовлення, приємно забарвлена інтонаційна виразність, не піддадуться жодній критиці. Тому й головним критерієм оціню¬вання доброго телебачення є культура мовлення. Вона - як обличчя телебачення попри зображальні засоби, має своєрідний вплив на аудиторію, що змушує реципієнта замислитися над своєю національною ідентичністю.[12, c. 127].

Багато факторів визначає специфіку функціонування мови у сфері ЗМІ. Саме до них митців мовленого слова, ставлять чимало вимог перед тим ніж їхній голос почують в ефірі їхнє мовлення мас бути чітким, виразним, інто¬наційно-гнучким. І це тільки найголовніші вимоги, що стосуються просодичних засобів вираження. Мовлене слово, адресоване масовій аудиторії, набуло не ін¬ше звучання, але й оволоділо пластикою контексту Ось чому саме усне слово перетворює тележурналістику в пріоритетні ЗМІ, викриваючи найбільш кому¬нікативні можливості.

Тому для телебачення характерним с ефект особистого спілкування. Глядач знає, що передачу одночасно з ним дивляться мільйони людей, запам'ятовуючи водночас те, що було сказане і як воно було сказане. Тому ТБ порівняно з іншими ЗМІ в очах своєї аудиторії, стоїть ближче до прямого спілкування ("ефект присутності"), особистою ("ефект довіри"), двостороннього ("ефект діалогу").

Питання культури мовлення та «виживання українського слова» - чи не найболючіша проблема сьогодення Найприкріше те. що забувають про це наші колеги, тележурналісти, в яких добротність мови мусить бути найпершою озна¬кою. Адже кожна недоречність, в тому числі й мовна, "тиражується, проходить перед очима людей різного віку, різного освітнього рівня, різних професій фіксується у свідомості і - що не менш небезпечно - на рівні підсвідомого, приводить удію важелі складного нейропсихологічного механізму і нерідко веде до небажаних і віддалених у часі результатів".

Прагнення до чистоти мовлення, його зрозумілості - один з основних професійних принципів тележурналістів. Сьогодні мова ЗМІ має чи не найбільший вплив на становлення норм літературної мови. Тим і небезпечні мовні помилки й огріхи, що з ефіру і шпальт газет йдуть у маси і багаторазово тиражуються.Потрібно негайно прорецензувати мову дубльованих серіалів, щоб не залучати перекладачів, які допускають помилки нервувати, замість нервувати ся, навчитися чому, замість навчитися чого, кидатися у вічі замість впадати в око (у телесеріалі "Район Мелроуз"), мати уяву замість уявлення, за виключенням замість за винятком, суспільний діяч замість громадський тощо.