Основні засади техніки ефірного мовлення

Різні засоби масової інформації, зважаючи на їх специфіку, справляють різний вплив на згадані процеси. Проте є ціла низка проблем, спільних для різних ЗМІ. Розглянемо перебіг цих процесів на телебаченні і в пресі, зіставляючи передачі каналів УТ-1, УТ-2, "1 + 1", "Інтер", СТБ, ІСТV, ЛТБ, ТК "Міст" з газетними текстами часописів "День" (Д), "Поступ" (П), "Експрес" (Е) та "Експрес: Найцікавіші новини" (ЕН), "Суботня пошта" (СП), "Львів і львів'яни" (ЛЛ), "Високий замок" (ВЗ), "Тиждень" (Т), "Телепростір" (ТП), "Ринок - Львів" (Р-Л), "Музичний тиждень" (МТ).

Насамперед зауважимо, що найбільше і на телебаченні, і в пресі випадків помилкового вживання слів, які властиві російській мові і не характерні для мови української, тобто лексичних росіянізмів. Не можна сказати, що таких помилок частіше припускаються саме тележурналісти чи саме газетярі. Зрозуміло, на телебаченні лексичних росіянізмів більше, але тільки тому, що, крім журналістів, у передачах беруть участь також політики, фахівці з різних галузей народного господарства, науки й культури, просто люди, які потрапили в об'єктив телекамери випадково. Найчастіше причиною помилок є недостатній словниковий запас у людей, які порівняно недавно почали говорити українською мовою. Проте й ті журналісти, для яких українська мова є рідною, знерідка припускаються таких помилок через вплив російськомовного середовища чи внаслідок засилля російськомовних передач на окремих загальнонаціональних і місцевих телеканалах, на РМ-радіостанціях (ці передачі, навіть якщо їх спеціально не прослуховувати, мимоволі впливають на підсвідомість, оскільки нав'язливо лунають у громадському транспорті, в кафе, в місцях масового відпочинку людей). Найчастотнішими у мові ЗМІ с такі лексичні росіянізми:

Наступного дня можете у призначений час підійти у призначене місце і видати себе за чергову жертву (ТП.-199Н.- МЗ); Він не той, за кого себе видає (УТ-1.-1999.-14 вересня).

Наведених росіянізмів уникнути порівняно нескладно, варто тільки їх зауважити в мовленні, а найскладніше зробити саме це, бо їх неприродність у тексті може помітити той, для кого українська мова є рідною, хто постійно вдосконалюється в її використанні. Відшукати ж потім у словнику відповідне слово і виправити помилку не становить жодних труднощів.Проте с такі лексичні росіянізми, які в телевізійному і газетному мовленні трапляються лише зрідка. Останнє можна пояснити тим, що в одних випадках це елементарні помилки, а в інших вони мають надто прихований характер, оскільки в українській мові є слова з такими ж коренями. В газетах таких помилок навіть більше, ніж на телебаченні, бо ці приховані помилки виникають найчастіше в аналітичних текстах, а на нашому телебаченні переважає інформативне і розважальне мовлення. Дуже легко порівняти особливості виникнення згаданих помилок на таких прикладах:

Треба було працювати і працювати, щоб довести, що це не випадковість і ти завжди чогось вартуєш у цьому житті (Е- 1998.- №4); Це нічого не вартує (ЛТБ.- 1999- З вересня,

Вони надіялися з допомогою північного сусіда вирвати країну з нужди (ТП.- 1997,- №1); їх спонукала до цього нужда (СТБ.-1999.-16 березня).

Не набагато менше в телевізійному мовленні й у газетних текстах граматичних росіянізмів. Проте шкода від них помітно більша, оскільки, повторюємо, вони руйнують саму структуру української мови. На морфологічному рівні росіянізми переважно виявляються у вживанні іменників у роді і числі, властивим російській і не характерним для української мови, у творенні відмінкової форми за типом, притаманним російській мові:

Олександр влаштував зустріч зі своїми доньками Анєю та Аліную (МТ,- 1999.- ЛУ 9-Ю); Ми з Вальою припиши раніше за інших (СТБ- 1999.-12 квітня).

Двоє знизали плечами, підчепили ковбаску, бац! (СГІ. -1997.- №49); Захоплений її зеленими очами (ІСТК- 1999.- 14 липня).

Синтаксичні росіянізми - це переважно так звані пасивні конструкції на місці українських активних зворотів і безособових речень, а також конструкції з невластивими українській мові активними дієприкметниками теперішнього часу:

Про склад граючих сьогодні футболістів "Динамо" (УТ-1.-1999.- 12 липня): Це розповідається в фільмі (1+1.- 1999.- 8 квітня).

Крім того, чимало помилок у мові ЗМІ пов'язано з порушенням норм керування. Цих помилок припускаються тоді, коли не враховують розбіжностей у варіантах керування в українській і в російській мовах. Найтиповішими помилками є такі:

Хочу подякувати телеглядачів за увагу (УТ-1.- 1999,- 17лютого);