Основні засади техніки ефірного мовлення

Тісний зв'язок ефірного мовлення з уснорозмовною стихією зобов'язує пізнати тенденції її розвитку; це з одного боку. З іншою, ефірне мовлення, як публічне, маючи всі ознаки підготовленого, організованого, виконує важливі функції, серед яких надзвичайно вагомою та актуальною є мовне виховання усіх соціальних верств наших громадян, підвищення рівня культури мовлення, виховання шанобливого ставлення до державної мови.У Комітеті з питань свободи слова та інформації знаходиться на розгляді проект закону про внесення доповнень до Закону "Про телебачення та радіомовлення".

Законопроектом пропонується ввести норму, яка регулювала б пропорції музичних творів, створюваних та/або виконуваних українською мовою, на рівні не менше 50 відсотків від загального обсягу передбаченого ефірного часу для музичних творів кожної телерадіостанції.

На думку автора законопроекту, народного депутата С.Гавриша, це доповнення до закону сприятиме "культурному розвитку українського суспільства через захист прав вітчизняних авторів, виконавців, композиторів, що створюють та виконують свої твори українською мовою; створення в Україні позитивного клімату, який сприятиме стабільному й успішному розвитку вітчизняного шоу-бізнесу".

Автор законопроекту стверджує, що такий спосіб державної підтримки вітчизняних виробників широко розповсюдженій у світі, така норма існує в законодавстві Канади, Франції та інших країн[20].

Отже, підбиваючи підсумки, можна сказати, що телеканали потребують кваліфікованих кадрів, які б контролювали мову телевізійних програм та реклами, виправляючи ведучих, репортерів та журналістів. Нам не вистачає високоосвічених людей, які б захищали свідомість глядача і дбали про чистоту української мови.

Що ж до максимально повного набору телеканалів, які має змогу спостерігати столичний глядач завдяки кабельному телебаченню, то аналіз їхньої мовної грамотності був здійснений завдяки близько 120 студентам Київського національного університету імені Тараса Шевченка (факультети економічний і соціології та психології). Упродовж грудня 2000-го року вони фіксували всі (орфоепічні, семантичні, фразеологічні, синтаксичні, стилістичні чи орфографічні) почуті помилки в телеефірі. Оскільки ні в кількості чи тематиці програм, ні в наборі каналів, ні в виборі ефірного часу вони не були обмежені, то це, безумовно, вплинуло на результати даного дослідження. Натомість маємо можливість паралельно говорити і про популярність певних каналів і програм у молодіжному середовищі.

Результати опитування студентів було узагальнено за такими критеріями – загальна кількість помило на каналі, тип помилки, кількість помилок у відповідності до тематики програми.

Отже, перші висновки можуть бути представлені таким чином:

Певний відсоток похибки мусимо списати на глядацький інтерес. Це стосується останніх 4-х каналів, які студенти практично не дивляться. Чого не скажемо про Новий. Власне започаткований як молодіжний, цей канал ще зберігає свою глядацьку аудиторію. Тож мовну політику Нового, очевидно, і можна вважати найбільш виваженою, а його журналістів та редакторів грамотними. Хоча вже лютневий аналіз тільки інформаційного блоку найбільш популярних столичних ТV — об'єктів таке лідерство Новго каналу (йдеться про «Репортера») не підтверджує. Чимало помилок, зокрема, орфоепічних чуємо від ведучих цієї інформаційної програми («астанки», «шкуну» -тільки в одному випуску).

Серйозно ставиться до мовної політики свого дітища і редакторська група ІСТV. Зрозуміло, йдеться про оновлений з листопада канал.

ІНТЕР випадає з цієї обойми, оскільки і новини, і більшість програм виходять в ефір російською мовою. І навіть в тих мізерних за кількістю українських фразах (можливо, це синхрони, а не матеріал журналіста) помічено помилок майже вдвічі більше, ніж на переважно україномовному ІСТV. Кожна 10-та зафіксована помилка — інтерівська. Що характерно, всі помилки є або калькуванням або відвертими русизмами. Можна тільки уявити рейтинг каналу, якби завтра всі програми вийшли державною мовою.

Щодо трійки лідерів рейтингу, то графік №2 пояснює і доловлює відомості про рівень грамотності журналістів зазначених загальнонаціональних каналів.

Таким чином, українське телебачення і в мовній сфері все ще не позбудеться комплексу «меншовартості». Вжити кальку з російської набагато легше, аніж відшукати в скарбах рідної (а в цьому є великий сумнів — думає чимало журналістів все ж російською) влучне і точне за своєю семантикою слово. Тому і маємо домогосподиня, парує у небесах, на протязі багатьох літ, приймали участь, огласить весь список (УТ-1), болільник, заведи будильник, не буду скривати, не дриґнув (СТБ), зустрічався з фамілією Мельниченко, в колі оцих недомолвок, варежки з міху, стиль жизні (1+1). Другими за кількістю помилок є стилістичні. Лідер — СТБ: це дуже небезпечно з огляду дуже швидкої травми, провести опитування людей, які мають стосунок до цієї події; Ви наговорили мені багато образливого — прошу без особистостей тощо. Абсурдними буквально є такі фрази: Ви думаєте рацію, Слухайте мене сюди, зустрів старого (зам. давнього) друга (1+1); Це самий найкращий навчальний заклад, відрізав можливість, Вони з великим зобов’язанням ставляться до своїх функцій (ТЕТ).