Основні засади техніки ефірного мовлення

Основні засади техніки ефірного мовлення

З М І С Т

ВСТУП3

РОЗДІЛ 1. ЕФІРНЕ МОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ 8

1.1. Ефірне мовлення в контексті сучасних знань 8

1. 2. Історія становлення телебачення в Україні 13

РОДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЖУРНАЛСТСЬКОЇ РОБОТИ В ЕФІРІ22

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЯКІСНОГО ЕФІРНОГО МОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ36

3.1. Мовна ситуація в телеефірі 36

3.2.Порушення норм на українських телеканалах51

ВИСНОВОК61

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 68

ДОДАТОК71

ВСТУП

Телебачення стало невід'ємною частиною нашого життя. Поміркована частина людства попереджає, що телепростір становить таку небезпеку, про яку ніхто і не здогадується. Єдине, що не викликає сумніву, це те, що навколо ролі телебачення в нашому житті виникає щоразу більше дискусій. Світ надсучасних передових комунікацій, схоже поступово перетворює життя людини на суцільне дійство. Дійство, де все поставлено з ніг на голову, і яке масово споживає молоде покоління. Телевізійний масовий продукт вже давно поставлено на конвеєр, а тому про його якість говорити марно. Сучасне телебачення використовує ті ж принципи, що пропагували ще в Римській імперії. Як тоді, так і тепер людині пропонують "хліба та видовищ". Цим видовищем і є телебачення з його технічними, комунікаційними нововведеннями, звабливими та ефектними ідеями. Сьогодні глядачі надають перевагу якісному та яскравому телебаченню. Телевізійна мережа все одно охопила практично всі сфери людської діяльності.

Тепер у незалежній Україні українська мова в усій її чистоті й красі має посісти належне їй місце. Певна річ, усі відразу не можуть заговорити добірною мовою. До тих, хто лише починає дедалі активніше розмовляти по-українському , слід виявляти поблажливість і пробачати їм певні мовні огріхи. Однак є люди ,які не мають права на помилки (актори, лектори, диктори та інші працівники радіо й телебачення, вчителі, викладачі), бо їхнє слово повинне бути взірцем для решти громадян України. Носіями зразкової української мови мусять стати державні діячі, урядовці всіх рангів та їхні дружини, якщо вони спілкуються з людьми поза своєю домівкою, виступають перед авдиторією безпосередньо чи в засобах масової інформації.

Сьогодні надзвичайно високим став рівень поінформованості кож¬ної людини. Широка мережа засобів масової комунікації (преси, радіо, телебачення), зрослий загальноосвітній рівень усього населення, активі¬зація особистих контактів відчутно знизили «ефект новизни», що зав¬жди був головним стимулом кожного пізнавального акту.

Мовні недоладності трапляються навіть у важливих державних документах. В ухваленій у червні 1996 року Конституції України вжите стилістично невправне тавтологічне словосполучення забезпечення безпеки (тавтології можна б було уникнути, написавши гарантування безпеки). У тій же Конституції читаємо: «Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя». У фразеологізмі брати участь основне змістове навантаження припадає на слово участь, тому всі додаткові лексеми поєднуються з ним, а не з брати: бере активну участь, буре безпосередню участь, а не активно бере учать. Не дуже привабливий образ України створюють урядовці, які розмовляють мовою колишньої метрополії (також далекої від її літературних норм), або використовують ламану українську: миротворницькі (замість миротворчі) сили, Міністерство іноземних (замість закордонних) справ, казначейство замість державна скарбниця, нам є чому (треба чого) повчитися тощо. Прикладів мовної неохайності дуже багато, як бачимо і в офіційному мовленні. Ще більше їх у мовленні неофіційному.