Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї

демократичним свiтом нормами, що регулюють мiсцеве самоврядування

визначаючи його саме як недержавний чи автономний вiд державного

втручання iнститут самоорганiзацiї населення, згаданий вище закон "Про

мiсцевi Ради народних депутатiв та мiсцеве самоврядування" в редакцiїї

7 грудня 1990 року можна вважати днем вiдродження мiсцевого

самоврядування в Українi. Адже саме в цьому законi було повернуто до

вжитку сам термiн мiсцевого самоврядування, було визначено основнi

принципи на яких будується мiсцеве самоврядування, в тому числi

"самостiйнiсть i незалежнiсть Рад народних депутатiв у межах своїх

повноважень у вирiшеннi питань мiсцевого значення; економiчної i

фiнансової самостiйностi територiї; самофiнансування i

самозабезпечення; оптимальної децентралiзацiї."

Законодавство про органи мiсцевої влади .1968 - 1995 роки. Якщо

розглянути перелiк законодавства, яке регулювало питання створення i

органiзацiї дiяльностi мiсцевих органiв державної влади в Українi -

мiсцевих Рад народних депутатiв нової доби, то варто це починати з

часу появи першого українського закону 1968 року. Варто вiдмiтити, що

таких актiв було за чей час бiльше двадцяти. Проте видiлити варто

передусiм лише декiлька, якi мали надзвичайно важливе значення для

iсторiї розвитку самоврядування в Українi. Закону "Про мiсцевi Ради

народних депутатiв та мiсцеве самоврядування" ми уже торкались.

Згадаємо ще: 5 грудня 1990 року. Закон Української РСР "Про бюджетну

систему Української РСР." 3 лютого 1994 року. Закон України "Про

формування мiсцевих органiв влади i самоврядування". 24 лютого 1994

року. Закон України "Про вибори депутатiв i голiв сiльських, селищних,