Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї

держадмiнiстрацiй знову вiдновлювались виконкоми. Коли Закон був

проголосований, я особисто звернувся до Президента Кравчука, який

сидiв у залi засiдань з риторичним питанням, невже Президент пiдпише

прийнятий Закон, адже це все одно, що пiдписати для себе "смертний

вирок" перед виборами. Леонiд Макарович, сказав, що пiдпише. I

пiдписав. Як наслiдок вiн не був переобраним, оскiльки його головна

сила - Представники Президента не пiдтримали його на виборах, вони

займались своїми прямими виборами уже як голiв рад, а не голiв

державних адмiнiстрацiй. Iван Степанович Плющ, саме завдяки якому

з`явився Закон"Про формування мiсцевих органiв влади i

самоврядування", також вибори не виграв, хоча й позбавив Президента

його Представникiв" На Мал. 2. показана структура влади в Українi вiд

виборiв червня 1994 року до пiдписання Конституцiйного Договору в

червнi 1995 року. Як було показано вище, пiсля лiквiдацiї iнституту

Представникiв Президента в областях i районах законом "Про формування

мiсцевих органiв влади i самоврядування" з червня 1994 року в Українi

вертикаль державної виконавчої влади була зруйнована. Формальне

пiдпорядкування виконкомiв по здiйсненню делегованих державних функцiй

i їх автономнiсть у виконаннi функцiй самоврядування, та й ще при

умовi обрання голiв рад всiм населенням, особливо за умов наявностi в

Українi великої частки державної власностi є вкрай неефективним. Тут

ще й $.$ +(al спроби новообраних голiв областей творити свою,

незалежну вiд Києва полiтику, що посилювало некерованiсть держави та

пiдiгрiвало iдеї сепаратизму. В цей час, Верховна Рада України 13-го

скликання, де в 1994 роцi лiви сили мали бiльшiсть голосiв, спробувала