Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї

мiсцевого самоврядування. Адже саме в цьому роздiлi передбачається, що

питання дiяльностi мiсцевого самоврядування регулюватиметься

Конституцiєю та законами України, а також статутами вiдповiдних

поселень. Стаття, яка визначає сферу регулювання статутом, встановлює,

що "з метою регулювання органiзацiї, формування i дiяльностi

територiальної громади та органiв мiсцевого самоврядування вiдповiдної

територiальної громади, громади або представницькi органи мiсцевого

самоврядування можуть затверджувати статути, в яких вiдповiдно до

Конституцiї України, цього Закону, iнших законодавчих актiв

визначаються: ..." i приведено бiльше десяти напрямiв в органiзацiї

самоврядування, якi мають знайти своє вiдображення в статутах. I ось

тут слiд помiркувати над такою проблемою, а як мiсцева рада зможе

сформулювати положення, наприклад щодо "форми, порядку i гарантiї

!%'/.a%`%$-l.u участi населення у вирiшеннi питань мiсцевого

значення", адже навiть статтi, якi говорять про загальнi збори (сходи)

громадян та мiсцевi iнiцiативи не передбачають порядку реалiзацiї

громадою таких прав, а вiдсилають це на рiвень статутiв. З однiєї

сторони це цiлком справедливо, адже в маленькому селi i у величезному

мiстi такий порядок має бути рiзним, але варто передбачити, що нiякий

статут не повинен позбавити членiв громади такого права, або

встановити норми, якi можуть суттєво обмежити можливiсть його

реалiзацiї. Вирiшити проблему суперечностей мiж спробою надати

громадам i їх органам бiльших можливостей у визначеннi внутрiшнiх

питань громади i забезпечити їх гарантiями вiд можливих зловживань при

прийняттi статутiв можна двома способами. Перше, це розробити