Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї

реорганiзацiю, без їх переобрання на нових засадах? Чи варто проводити

чергове реформування мiсцевого самоврядування лише прийняттям чергової

редакцiї закону, чи, може, слiд пiдготувати пакет законiв, якi

регулюють всi питання нормальної дiяльностi самоврядування i ввести їх

в дiю пiсля нових мiсцевих виборiв? Чи варто в новому законодавствi

передбачити можливiсть рiзноварiантностi форм самоврядування в

залежностi вiд рiвня розвитку та iнтелектуального потенцiалу мiст, чи

залишитись в умовах загальної унiфiкацiї? Звiсно, чинне законодавство

України, а саме Закон "Про мiсцевi ради i мiсцеве самоврядування" в

редакцiї 1992 року, не зовсiм вiдповiдає роздiлу 11 нової Конституцiї

України, особливо в частинi, що стосується районних та обласних рад.

Але ж цей закон не вiдповiдав реальнiй ситуацiї з мiсцевою владою

районного та обласного рiвнiв часiв дiї Jонституцiйного Договору. Його

норми застосовувались в частинi, що не суперечила цьому документу i це

за вiдсутностi Конституцiйного Суду. Тепер же роздiл 15, Перехiднi

положення , частини 7,8 визначають: "8. Сiльськi, селищнi, мiськi ради

та голови цих рад пiсля набуття чинностi Конституцiєю України

здiйснюють визначенi нею повноваження до обрання нового складу цих рад

у березнi 1998 року. Районнi та обласнi ради, обранi до набуття

чинностi цiєю Конституцiєю, здiйснюють визначенi нею повноваження до

сформування нового складу цих рад вiдповiдно до Конституцiї України.

Районнi в мiстах ради та голови цих рад пiсля набуття чинностi цiєю

Конституцiєю, здiйснюють свої повноваження вiдповiдно до закону."

Тобто Конституцiя, принаймi до 1998 року, дає вiдстрочку на

переобрання мiсцевих рад всiх рiвнiв, тому що частина друга пункту 8,