Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї

комунального майна, яке може бути заставою пiд кредити, i що загальна

величина заборгованостей громади не може перевищувати рiчного

адмiнiстративного бюджету i в разi необхiдностi погашається саме за

його рахунок цiєї частини бюджету. Також було б доцiльно в законi

впровадити норми щодо обов`язкових процедур, якi мають бути виконанi

органами самоврядування при наданнi кредитiв чи гарантiй пiд кредити

iншим фiзичним чи юридичним особам, а саме гласнiсть i змагальнiсть.

Тобто рiшення приймаються лише пiсля публiчного оголошення про намiр

кредитування чи надання гарантiй i лише на конкурснiй основi. Крiм

того, важливо всетаки визначитись вiдносно права органiв

самоврядування займатись пiдприємницькою дiяльнiстю. Напевне тут варто

всетаки накласти деякi обмеження, як i роблять це в рiзних країнах. А

саме, органи самоврядування можуть створювати лише тi пiдприємства,

дiяльнiсть яких пов`язанна з наданням послуг населенню вiдповiдно до

повноважень органу самоврядування. Аналогiчно i участь мунiципального

капiталу можлива лише в таких пiдприємствах. У противному випадку

можливе повне пiдкорення iнересiв громади iнтерасам мiсцевої влади,

яка замiсть надання послуг займеться виключно бiзнесом. Взагалi

питання фiнансового забезпечення мiсцевого самоврядування мають бути

досить детально виписанi незалежно вiд авторства законопроекту. Що

стосується проекту Комiсiї то надто сумнiвним тут є частини, що

стосуються повноважень районних та обласних ` $(Глава 2). Так, проект

закону визначає, що районнi та обласнi ради можуть делегувати(а

значить можуть i не делегувати, залишити за собою) понад 30

рiзноманiтних повноважень. Але ж iз часiв Риму вiдомо, що не можна