Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї

1995 року. Це була нова спроба вiдновити вертикаль державної

виконавчої влади. Було утворено систему органiв мiсцевих державних

адмiнiстрацiй, якi пiдпорядковувались по вертикалi знизу до-верху, аж

до Президента України. Знову ж, як в часи 1992 - 94 рокiв, обласнi i

районнi ради позбавились своїх виконавчих органiв, а самоврядування

формально залишилось лише на рiвнi населених пунктiв. Проте в цiй

системi залишився дуже суперечливий момент - голова ради та глава

вiдповiдної державної адмiнiстрацiї одна i та ж особа, то того ж

обрана всiм населенням саме, як голова ради. Крiм того, Конституцiйнийдоговiр фактично вивiв державну виконавчу владу з пiд впливу

парламенту. Єдина можливiсть впливу на уряд залишилась лише через

бюджет, але це досить незначний вплив, враховуючи вiдсутнiсть у

парламенту можливостей i досвiду ведення фiнансового контролю.

Аналогiчна ситуацiя сформувалась i на обласному i районному рiвнях.

Адже в розвиток Конституцiйного договору було прийнято ще два важливих

документи: 21 серпня 1995 року Указ Президента України "Про Положення

про обласну, Київську, Qевастопольську мiську державну адмiнiстрацiю

та Положення про районну, районну у мiстах Києвi та Севастополi

державну адмiнiстрацiю", 30 грудня 1995 року. Указ Президента України

"Про делегування повноважень державної виконавчої влади головам та

очолюваним ними виконавчим комiтетам сiльських, селищних i мiських

Рад". За цими указами мiсцева державна адмiнiстрацiя одержала ряд

повноважень, якi навiть теоретично не можуть бути передаватись

державнiй виконавчiй владi: право вносити змiни в бюджет та

встановлювати мiсцевi податки. Враховуючи той факт, що 28 травня 1995

року було прийнято нову редакцiю Закону "Про бюджетну систему