Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права
Подібні складені номінації комплексно відображають зі структурної точки зору термінологічне значення, реалізоване у лінійному ряді. Розвиток подібних синтагмозначень визначений системою понять конкретних наук і є об'єктивним явищем у зв'язку з тим, що пізнавальна діяльність свідомості сприяє членуванню з допомогою теоретичного мислення нових ознак відомих у побуті понять.
Предикація термінологічних значень у мікросистемах термінів може відбиватися на рівні лексики загального вжитку: семантика цих одиниць формується з допомогою наукової інформації.
Отже, сигніфікативні значення окремих одиниць загальновживаної лексики містять дані про відображення матеріального денотата не тільки буденно-практичною свідомістю, а й теоретичним мисленням. Закономірність подібного збагачення загальновживаних значень об'єктивна у зв'язку з чіткою взаємозалежністю між семантичними й енциклопедичними поняттями в умовах зростання культурного і освітнього рівня носіїв мови. Тому в значеннях одиниць загальновживаної лексики реально виділяються компоненти, зумовлені науковою інформацією. У кінцевому підсумку, вони засвідчують вплив наукових знань на формування семантики загальновживаного слова, передбачають можливу перспективу розвитку сигніфікативпих значень.
Подібне збагачення компонентного складу в термінології обов'язково зумовлює нові парадигматичні й синтагматичні значення, що відомі фахівцям з окремих наук і можуть реалізуватися у різних системах. Зміна сигніфікативннх значень у термінології, реалізація парадигмо- і синтагмозначень дають змогу вбачати сутність термінологічної спеціалізації у звуженні значення словесного знака через включення в його семантику нових компонентів - термінологічних сем, які поглиблюють її з проекцією на конкретну мікросистему термінів.
Закріплення за мовними одиницями термінологічних значень викликає певний резонанс на семантичному рівні лексики загального вжитку, оскільки значення окремих мовних знаків формуються з допомогою наукової інформації.
2.3. ТЕРМІНИ МОВИ І ТЕРМІНИ МОВЛЕННЯПерше завдання, що постає перед дослідником будь-якої галузевої термінології, в тому числі і юридичної - окреслити межі досліджуваного об'єкта. У зв'язку з цим виникає питання, одиниці якого типу можуть бути віднесені до числа термінів, які принципи виділення термінів з тексту. Питання це дискутується в термінознавстві давно, але дотепер немає не тільки його однозначного вирішення, але й чіткого розуміння причин розбіжностей.
Розбіжності ж ці призводять до того, що одні термінознавці в своїх працях демонструють в якості прикладів лише одно-, двослівні терміни, інші відносять до термінів сполучення слів набагато більшої довжини (до 15 і більш). Багатослівними термінами легко оперують багато дослідників лінгвістичної термінології. Можливо, це зв'язано з більшою частотою багатослівних термінів у лінгвістичній (ширше - у наукової, на відміну від технічної) термінології.
Настільки різне відношення до проблеми визначення меж терміна пов'язане, на наш погляд, ще і з тим, що одні дослідники включають у сферу термінознавства тільки стійкі, загальноприйняті терміни («мовні терміни»), інші ж вважають за можливе вивчати, поряд з мовними, і мовленнєві терміни, що вільно конструюються в процесі наукового викладу. Це корінне розходження дуже рідке пояснюється (а, можливо, й усвідомлюється) термінознавцями.
При визначенні поняття «термін» звичайно перелічуються наступні його ознаки:
1)термін -слово чи словосполучення;
2) термін виражає спеціальне поняття;
3) термін вживається в спеціальній сфері.
Перераховані вище ознаки терміна є дійсно необхідними і достатніми для нормального функціонування відповідного поняття в науці. Інші ознаки (наприклад, стислість, однозначність і т.п.), що включаються іноді в дефініцію терміна, скоріше представляють деякий «ідеальний» термін, ніж відбивають реальність. Ці ознаки далеко не завжди притаманні навіть однослівним термінам.
Найпростіше врахувати третю ознаку-критерій (вживання в спеціальній сфері) - досить обмежитися спеціальними текстами як джерелами для виділення термінів. Природньо, ми відволікаємося від можливості вивчати функціонування терміна в "сторонніх" сферах (у художній літературі чи в повсякденній мові) - такі дослідження знаходяться на периферії термінознавства, якщо не поза ним.