Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права
5(prec. by the) the legal profession or practice of law; the police++++
6a relationship between cause and effect, or statement of what occurs in nature, as found by observation and experiment to be true - + + +
7a rule of action or procedure, e.g. in a game, form of art, etc. +--+
D1 - The Concise Oxford Dictionary
D2- Collins English Dictionary
D3 - New Webster's Dictionary of the English Language
D4 - Oxford Advanced Learner's Dictionary
1.2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО
ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА США
У країнах англосаксонської правової системи (Англія, США та ін.) немає поняття цивільного та торгового права. Торгове право Англії було поглинуто “загальним” правом ще у XVII ст. Що ж до діючого у США Торгового кодексу, то він не відповідає європейській концепції торгового права і не змінює системи американського права. Майнові і зв’язані з ними немайнові відносини країн англосаксонського права регулюються не галузями цивільного та торгового права, а окремими правовими інститутами.
Розширення сфери відносин, регулюються торговим правом, розвиток міжнародної торгівлі підвищують роль торгового права. Його принципи втрачають спеціальний характер і стають принципами цивільного права. Наприклад, норми, які первісно стосувалися торгових угод, стають загальними нормами зобов’язального права; правила про банкротство вже застосовуються не тільки до комерсантів, а й до будь-яких осіб.В окремих країнах цей процес, який дістав назву “комерціалізації” цивільного права, привів навіть до об’єднання торгового та цивільного права в єдину кодифікацію.
Англо-американська система “загального” права не знає ні цивільного, ні торгового права. Відносини, які регулюються континентальним цивільним і торговим правом, охоплюються у цих країнах нормами окремих правових інститутів, зокрема сімейним правом, спадковим правом, правом нерухомої власності, правом договорів, агентським договором, деліктним правом, правом компаній та товариств, страховим правом, патентним та авторським правом, морським правом, правом неспроможності та банкрутства, правом обігових документів тощо. Названі інститути часто носять комплексний характер з погляду поділу права на публічне і приватне.
У країнах англосаксонського права закони та інші джерела писаного (статутного) права відіграють у багатьох сферах регулювання меншу роль, ніж судова практика. Разом з тим ускладнення економічних відносин вимагало законодавчого закріплення майже всіх інститутів торгового і багатьох інститутів цивільного права. Наприклад, в Англії прийнято закони про продаж товарів (1893 і 1980 р.р.), про векселі (1882 р.), про власність (1925 р.), про компанію (1948 р.). У США кілька штатів мають цивільні кодекси. Торговий кодекс (розроблений у 1958 р.), який уніфікував окремі інститути торгового права, діє у всіх штатах (за винятком Луізіани, Вірджінських островів та федерального округу Колумбія).
Важливе місце у системі джерел права Англії, США та інших країн займає судова практика. Тому їхні правові системи відзначаються великою своєрідністю. Основний зміст судової практики, або прецендентного права (case law), полягає у тому, що рішення, винесене судом у справі, є обов’язковим для вирішення аналогічної справи судом рівної чи нижчої інстанції.
Прецедентне право Англії складається з двох частин: загального права (common law) і права справедливості (law of equity).
Єдине загальне право всієї Англії було створене королівськими судами у XIII-XIV ст. Друга гілка прецедентного права (права справедливості) складалася на основі судових прецедентів спеціального суду лорда-канцлера, до якого зверталися особи у випадках, коли не мали змоги звернутися до суду загального права, або коли справу у цьому суді було вирішено, з їхнього погляду, несправедливо. У ХІХ ст. суди загального права і права справедливості були поєднані в єдиній судовій системі. Тепер вони мали керуватися прецедентами як загального права, так і права справедливості.