Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права

Якщо в розряд мовних переходять так звані авторські терміни, і без того нерідко ідіоматичні, зміна їх статусу виражається в набутті таких властивостей, як стійкість і відтворюваність, в тому, що вони починають вживатися різними авторами. Отже, об'єктом термінознавства повинні бути як терміни мови, так і терміни мови. Межі між ними рухливі, їх визначення вимагає ретельного аналізу семантики і структури термінів, їх функціонування.

2.4. БАГАТОЗНАЧНIСТЬ ТЕРМІНА І КОНТЕКСТ

Питання про полісемію термінів - одне з принципових питань термінознавства. Вирішується воно термінологами неоднозначно. За традицією прийнято розглядати дане мовне явище як недолік термінологіїю.

При наявності полісемії термін втратить первинну і важливу функцію розрізнення, з одного боку, а з іншого - "сама природа знака-терміна з однозначним співвідношенням того, що означає і того, що означається позбавляє його будь-яких передумов для розвитку полісемії" [6, с.65].

В.П.Даниленко намагається узаконити явище полісемії в термінології, яке виявляється головним чином як категоріальна багатозначність і на основі метонімічного і синекдохічного переносу значення. Котелова Н. З., визнаючи полісемію термінів, пояснює її розшаруванням значень у залежності від вживання слова в різних галузях знань» [19, с.124].

e.g. case - 1) med. an instance of a person receiving professional guidance from a doctor (хвороба; історія захворювання); this person or the circumstances involved (хворий, пацієнт)

2)law a cause or suit for trial (судова справа); a statement of the facts in a cause sub judice, drawn up for a higher court’s consideration (прецедент).

Явище полісемії спостерігається навіть в одній терміносистемі, напр.:

Act - 1) something done; a deed; an action (act of sabotage - диверсія, act of terrorism - терористичний акт).

2) a written ordinance of a legislative body (acts of civil status - акти громадянського стану).В.Г. Гак підтверджує, що полісемія термінів є конкретним проявом діяльності людини, проводячи паралель між діяльністю і мовною. Як у конкретній діяльності матеріальне знаряддя стає поліфункціональним, так у конкретному акті комунікації відбувається постійне взаємне "припасування" елементів мови й елементів ситуації, що позначаються ними. Таке пристосування мовних одиниць до умов конкретної мовної ситуації призводить до розмивання семантичних меж лексичних одиниць, точніше до полісемії. Таким чином, особливості плану змісту лежать в основі полісемії лексичних одиниць взагалі і термінології зокрема.

Отже, слід зазначити, що терміни піддаються всім тим лексико-семантичним процесам, згідно яких розвивається словниковий склад літературної мови в цілому. До цих процесів відносяться: звуження і розширення значення, переніс за суміжністю або подібністю і деякі інші. У зв'язку з цим полісемія термінів не здається нам порочним явищем. На наш погляд, це явище неминуче і природне, оскільки термін виражає наукове поняття.

Проте багатозначність термінів - вторинне явище, по відношенню до экстралінгвістичності термінів, безпосереднього зв'язку їх з науковими ідеями, школами, напрямками, теоріями. Тому доцільніше і логічніше говорити не про однозначність термінів як таку, а про однозначне і точне застосування термінів у науковому спілкуванні: "... якщо застосовується той чи інший термін у науковому чи навчальному спілкуванні, то в першу чергу варто створити мовні умови, які б забезпечили слухачу або читачу можливість однозначного і точного розуміння застосованого терміна" [15, с.16].

Питання про полісемію термінів безпосередньо позв'язане з питанням про взаємозв’язок терміну і контексту. Д.С. Лотте, А.А. Реформатський та ін., відмовляючи термінам у багатозначності, розглядають як прямий наслідок цієї властивості незалежність терміна від контексту. Обґрунтовують це положення наступним умовиводом: якщо термін однозначний у системі, тому й при функціонуванні в тексті він буде мати точні семантичні межі.

А.А. Реформатський пише, що термін не потребує контексту, тому що термін "зв'язаний не з контекстом, а з термінологічним полем. Під термінологічним полем розуміється та термінологія, у межах якої термін однозначний". Про незалежність терміна від контексту пише С.М. Бурдін. Він прямо заявляє, що в науковій мові слова-терміни поза контекстом однозначні, на відміну від звичайних слів, що реалізують одне з властивих їм значень у контексті.