Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права
Отже, текст як одиниця мови репрезентується моделями тексту, які реалізуються в одному із трьох зазначених вище типів, котрі мають інваріантний характер і вступають у парадигматичні відносини один з одним. Характеризуючи модель тексту загалом, ми схильні вважати тексти певною функціональною системою, тобто сукупністю компонентів, до складу якої входять комунікативні блоки чи структурні фрейми, тобто такі елементи композиції тексту, які вступають один з одним у синтаксичні відносини і відрізняються своїми функціями стосовно один одного і стосовно всього тексту загалом та об'єднані загальною функціональноюспрямованістю на виконання конкретних прагматичних функцій.
Як зазначає М. Полюжин, фрейм є такою структурою знання, яка містить основну або типову й потенційно можливу інформацію, пов'язану з тим чи іншим контекстом.Будь-яка публікація містить заголовковий фрейм, який виконує щонайменше дві функції - ономастичну (заголовок - "ім'я тексту" відрізняє тексти один від одного) і контактну (заголовок прямо і безпосередньо вказує на об'єкт дослідження). Далі зазначають ім'я автора, а часом місце його праці. В заголовковий фрейм входить і коротка анотація публікації, яка дає змогу читачеві скласти певну думку про її зміст.
Необхідним компонентом науково-технічного тексту є інтродуктивний комунікативний фрейм (ІКФ), який може передаватись окремою структурною одиницею композиції тексту (.preface, introduction) або •кількома абзацами. Основною функцією ІКФ є надання адресату мінімуму нових знань, необхідних для сприйняття цього тексту і визначення необхідності його читання. ІКФ звичайно містить такі відомості, як формулювання теми або об'єкта (предмета) дослідження, завдання дослідження, зв'язок даної проблематики з іншими схожими або суміжними проблемами, опис структури роботи.
Далі йдуть основні комунікативні фрейми (ОКФ), які можуть бути репрезентовані розділами чи сегментами композиційної структури наукового тексту: частинами, параграфами, цифровою рубрикацією та ін. Зміст ОКФ може бути різним. У більшості випадків розмір ОКФ міняється від розділу до абзацу, тобто в межах понадфразової єдності (ПФЄ)
Кінцеві комунікативні фрейми (ЗКФ) виявляються у вигляді післямови, висновків і є стислим формулюванням найзагальнішкх результатів дослідження. Іноді даються вказівки щодо подальших напрямів дослідження в цій галузі.
Особливе місце в наукових текстах займає структурний фрейм наукового апарату роботи. Під цим поняттям маємо на увазі систему посилань на цитати, вказівки на джерела використаного матеріалу, формулювання чи уточнення існуючих формулювань тих понять, якими оперує автор, опис методики дослідження і опис матеріалу, перелік використаної літератури, список джерел досліджуваного матеріалу, предметний індекс, який дає можливість читачеві швидко знайти необхідний для нього матеріал. Функції цих засобів досить різноманітні. Достовірність, а отже, цінність будь-якої наукової праці передусім визначається можливістю відтворення здобутих у роботі результатів і науковий апарат зумовлює цю можливість. Інша функція забезпечення зручності користування працею, оскільки висока якісь науково-технічної праці - це не лише результат певного дослідження, але й інструмент додальших наукових пошуків.
Щодо синтаксичного стилю наукових текстів, то тут відзначається орієнтація переважно на норми літературної мови. Специфічною рисою такого стилю англійського науково-технічного тексту широке використання дієприкметникових зворотів, герундіальних та прикметникових комплексів, означальних інфінітивів і пасивних форм слова,
У плані демаркації лексичних характеристик стилю наукових текстів зазначимо, що їм притаманне використання загальнонаукової лексики, відсутність семасіологічних та стилістичних засобів, широке використання термінології, яку можна диференціювати на загальнонаукову та спеціальну.
Основними характеристиками фреймової структури науково-технічного тексту є наявність спеціальних термінів, оскільки такі тексти (розраховані на вузьке коло фахівців, добре обізнаних у певній проблематиці, для яких терміни є звичними мовними одиницями, що не потребують додаткових пояснень.
Враховуючи різноманітні погляди стосовно визначення поняття термін та беручи за основу результати власного дослідження, запропонуємо таке визначення цього поняття: термін - це слово чи словосполучення, що позначає поняття певної гадузі наукової чи фахової діяльності людини і характеризується вмотивованістю, номінативністю, однозначністю, точністю, дефінітивністю, системністю, відсутністю експресії, стилістичною нейтральністю, моносемічністю у межах свого термінологічного поля.