Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права

За нашими спостереженнями, юридичні терміни вживаються в літературі різних жанрів: у монографічних працях, підручниках, посібниках, наукових статтях, рефератах, патентах та інших типах текстів.

3.2.ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ТЕРМІНІВ У РІЗНИХ СФЕРАХ ЇХ ВЖИВАННЯ

Постійний ріст важливості науки в житті людини є соціальною основою для інтуїтивного сприйняття носіями мови особливої ролі терміна в різних процесах комунікації. Термін давно перестав бути винятковою приналежністю мови наукових трактатів, де він виконував свою основну загальнолексичну функцію - номінував спеціальне поняття. Вживання терміна за межами наукової сфери надає йому специфічні функції, за допомогою яких підкреслюється неординарність спеціальних лексичних одиниць у порівнянні з загальновживаними.

Схему існування терміна в мові-мовленні можна представити у вигляді польової структури з ранжируванням за ступенем частотності вживання термінів в порівнянні з іншими лексичними одиницями:

V художня література;

IV науково-популярна література, реклама;

III усне спілкування фахівців;

II техдокументація, патенти, підручники, статті, доповіді;

I тезауруси, стандарти, термінологічні словники.

Дана схема показує, що ядром функціональної концентрації термінів є галузева термінологія, що існує в сучасній мові у виді тезаурусів,стандартів і термінологічних словників. Особливу увагу в цьому відношенні варто звернути на автоматичні словники, що мають обмежене коло користувачів. Іноді це коло звужується до співробітників однієї фірми, наприклад, автоматичні словники компаній «Боінг», «Сіменс» та ін. Цілком природньо, що тираж цих словників істотно обмежений. Однак лексико-семантична стабільність термінів у таких словниках здобуває законодавчу силу. Відповідниками таких словників в українській мові можна вважати державні і галузеві стандарти на терміни і визначення.Ядро - це область з максимально високим ступенем імовірності появи тієї чи іншої лексичної одиниці у визначених дистрибутивних умовах. Фактор підвищеної мовної надмірності спеціальних лексичних одиниць визначається тут самою галузевою термінологією як відносно закритою автономною лексико-семантичною системою. У ядерній зоні найінтенсивніше виявляється прагнення спеціальних лексичних одиниць до адекватної одно-однозначної відповідності між мовним знаком і поняттям. Це прагнення обумовлює можливість об'єктивного відображення терміносистемою онтологічної безперервності певної понятійної галузі. Як неможливе дискретне існування предмета чи явища без зв'язків з іншими предметами чи явищами, так неможлива поява терміна-одинака, позбавленого семантичних і структурних зв'язків з іншими членами терміносистеми. Усі ці якості (підвищена частотність, прагнення до одно-однозначної відповідності, суворо закріплені системні координати) забезпечують лексико-семантичну надійність і стійкість галузевої термінології, що дозволяє їй виступати як інваріант (лексико-семантичний еталон) при вживанні терміна в будь-якому іншому акті комунікації.

Таким чином, при вживанні терміна в даній сфері найчіткіше виявляється специфічна функція використання спеціальної лексичної одиниці в якості лексико-семантичного еталону.

"Законодавча" суворість структурно-семантичної обов'язковості терміна певною мірою пом'якшується на наступному рівні функціонування. Цей рівень представлений у мові техдокументацією, патентними описами, підручниками, посібниками і науковими публікаціями (статті, доповіді, повідомлення).

Прослідкуємо це явище на прикладі терміна "common law":

Common law: the law of the country or state based on custom, usage, and the decisions and opinions of law courts; it is now largely codified by legislative definition.

Таке визначення дають цьому терміну тлумачні словники. А ось в підручниках ми стикаємося з дещо іншими визначеннями: