Синхронія та діахронія терміносистеми цивільного права

bill - 1) commerce a printed or written statement of charges for goods supplied or services rendered (рахунок);

2) law a draft of a proposed law (законопроект);

3) economics a banknote (банкнот).

Таким чином, говорити про полісемію термінів, залежність їх значення від контексту (а саме, від понятійного контексту) як про негативні явища в термінології здається нам неправомірним на тій підставі, що:

1.полісемія термінів не позбавляє можливості розуміти їх вірно;

2.понятійний контекст допомагає подолати полісемію.

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

В нашому розумінні термін - це повне чи скорочене слово чи непредикативне словосполучення, основною функцією якого є позначення професійних понять та відображення взаємозв'язку та взаємовідношення, цих понять у відповідній галузі знань. Більшість дослідників вважають терміном мовний знак, основна функція якого відтворювати у свідомості людини як можливо повніше уявлення про об'єкт (поняття) спеціальної галузі знань з усіма його властивостями і якостями.

Терміни існують у мові не ізольоно один від одного, а в складі різних сукупностей (терміносистем, термінологій, термінологічних рядів). Нам здається можливим розглядати терміносистему як складне ціле, що як і будь-яка система має ознаки цілісності (властивість терміносистеми не є сума властивостей її елементів, значення і функції елементів визначаються їх місцем і оточенням у терміносистемі), структурності (наявність зв'язків і відносин між елементами), ієрархічності (зв'язок будь-якого елемента з тим, що знаходиться вище в системі), залежності терміносистеми від об'єктів матеріального світу і т.д.

Відношення до проблеми визначення меж терміна в науці досить різне, і це пов'язано, на наш погляд, з тим, що одні дослідники включають у сферу термінознавства тільки стійкі, загальноприйняті терміни («мовні терміни»), інші ж вивчають, поряд з мовними, і мовленнєві терміни, що вільно конструюються в процесі наукового викладу. Не можна заперечити існування в мові так званих авторських термінів, що створюються або для номінації нового явища, що не відзначалося раніше дослідниками, або для номінації вже відомого явища новим терміном, "на свій лад", якщо вони переходять в розряд мовних, зміна їх статусу виражається в набутті таких властивостей, як стійкість і відтворюваність, тобто основних характеристик повнозначних термінів.

Отже, з вищевикладеного можна зробити висновок, що, оскільки межі між термінами мови й термінами мовлення рухливі, обидві групи термінів повинні стати об'єктом ретельного дослідження термінознавців.

РОЗДІЛ ІІІ. ДИСКУРСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

3.1. ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У СТРУКТУРІ АНГЛОМОВНОГО ФАХОВОГО ТЕКСТУІнтеграція та взаємодія в процесі функціонування різних наук потребують посиленої уваги науковців до питань термінознавства, дослідження лінгвістичних та прагматичних аспектів термінології в різних сферах наукової діяльності. Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головіц, К. Кусько, Г. Муштенко, Е. Жидьбер, Й. Сміт, Ф. Дорнер. Автори переважно по-різному розуміють проблематику, цілі та завдання термінологічних досліджень, концептуальні засади термінознавства як науки. Немає узгодженого розуміння понять термін, термінологічне словосполучення, адекватних наукових теоретичних концепцій фахового термінознавства. Відтак постає потреба у подальшому розвитку цієї галузі науки, корекції та адекватного формування її метамови.

Термінологія є головним, проте не єдиним прошарком лексики мови науки. Вона функціонує не ізольовано, а у поєднанні із загальновживаною лексикою, при тім майже у будь якому спеціальному тексті можна розмежувати семантично загальновживану лексику від фахової. Підставою для такого розмежування є взаємозв'язок термінів та загальновживаних слів між різними поняттями. Терміни завжди співвідносні із спеціальними поняттями на відміну від загальновживаних слів, які співвідносяться з поняттями неспеціальними. Цей семантично нейтральний лексичний прошарок мови науки відрізняється від лексики загальнолітературної мови. Така відмінність зумовлюється загальною особливістю мови науки, її призначенням - буги засобом наукової інформації, інтелектуальної комунікації, що потребує передусім точної логіки послідовності та емоційно нейтрального стилю викладу.