Банківські операції (Шелудько)
3.Регіональні організаційні структури (Коли діяльність банку охоплює велику географічну територію).
Виходячи на міжнародний рівень, банки повинні відповідним чином реорганізувати свою структуру. Найпростішим типом такої реорганізації є структура з міжнародним відділенням: поряд із відділеннями всередині країни банк має відділення, розташоване за кордоном. Таке відділення має певний ступінь незалежності, а його керівник безпосередньо підпорядковується вищому керівництву.
Адаптивні організаційні структури почали застосовуватися банками в періоди, коли різко зросла конкуренція з боку небанківських інститутів. За цих умов особливого значення стала набувати вчасна й адекватна реакція на зміну ринкових ситуацій, яка була неможливою при використанні традиційних бюрократичних структур.Відомі три основних види адаптивних структур.
1.Проектні структури. Проектні структури — це особливі організації, призначені для вирішення конкретних великомасштабних завдань, що стоять перед банком. Прикладом завдання,заради вирішення якого створюється проектна організація, може бути намір банку впровадити якусь систему.
2.Матричні структури. Матричні структури дають можливість об'єднати переваги функціональної та дивізіональної структур, надаючи необхідної гнучкості організаційним структурам. Матричні структури створюються також для реалізації великомасштабних проектів. На існуючу в банку структуру особливим чином «накладається» тимчасова матрична структура, а одержана внаслідок цього «багатоповерхова» організація може
досить ефективно вирішувати питання поточної діяльності банку і здійснення запланованого проекту.
3.Конгломерати. Конгломерат являє собою об'єднання декількох структур, що дає змогу банкові швидко реагувати на найменші зміни в ринкових умовах. Поява конгломератів у банківській сфері пов'язана з поширенням практики поглинання і придбання як форми зростання банківських організацій. Конгломерат передбачає здійснення керівництва з єдиного центру, проте банківські підрозділи зберігають певну самостійність, особливо щодо прийняття рішень, які стосуються поточної діяльності. Банки, організовані за типом конгломератів, можуть своєчасно реагувати на невдалі або, навпаки, успішні дії своїх окремих підрозділів у певних ринкових сегментах.
6. Банківське регулювання: мета, завдання і принципи.
Держ регулювання діяльності КБ – це комплекс заходів які вживають відповідні державні органи для підтримання стабільності та ефективності БД, а також обмеження негативних наслідків різноманітних ризиків. Мета:збільшення рівня надійності та стабільності БС в цілому та захист інтересів кредиторів, вкладників. Здійснюється у формі: 1.індикативного (встановлення обов’язкових ЕК нормативів; визначення норм обов’язкових резервів; встановлення норм відріхувань до резервів на покриття ризиків від активних банк операцій; процентна політика НБУ; операції НБУ що впливають на банки; регулюв імпорту-експорту капіталу; регулюв золото-валютних резервів). 2.адміністративне регулювання (реєстрація і ліцензування; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; рекомендації щодо діяльності банків).
Завдання:* забезпечення стабільності та надійності БС, *захист інтересів вкладників, *створення конкурентного середовища в банківському секторі, *забезпечення відкритості політики в діяльності банк сектору в цілому і кожного банку окремо, *підтримання необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в БС. *запровадження технолог нововведень в інтересах споживачів банк послуг.
7. Банківський нагляд та регулювання в Україні.
БН-система контролю та активних впорядкованих дій НБУ спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими фін-кредит установами в процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів. Держ регулювання діяльності КБ – це комплекс заходів які вживають відповідні державні органи для підтримання стабільності та ефективності БД, а також обмеження негативних наслідків різноманітних ризиків. (Мета і завдання банк нагляду і регулювання) Мета:збільшення рівня надійності та стабільності БС в цілому та захист інтересів кредиторів, вкладників. Здійснюється у формі: 1.індикативного (встановлення обов’язкових ЕК нормативів; визначення норм обов’язкових резервів; встановлення норм відріхувань до резервів на покриття ризиків від активних банк операцій; процентна політика НБУ; операції НБУ що впливають на банки; регулюв імпорту-експорту капіталу; регулюв золото-валютних резервів). 2.адміністративне регулювання (реєстрація і ліцензування; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; рекомендації щодо діяльності банків).Завдання:* забезпечення стабільності та надійності БС, *захист інтересів вкладників, *створення конкурентного середовища в банківському секторі, *забезпечення відкритості політики в діяльності банк сектору в цілому і кожного банку окремо, *підтримання необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в БС. *запровадження технолог нововведень в інтересах споживачів банк послуг.