Банківські операції (Шелудько)

4. Визначення рейтингу позичальника

5. Ступінь кредитного ризику щодо позичальника

Критерії:

1. Репутація позичальника – бажання і рішучість позичальника виконати свої зобов’язання

- особиста співбесіда

- перевірка походження як особистого майна так і ділових зв’язків (кредитів, постачальників, покупців)

2. Можливості – здатність позичальника отримувати кошти за всіма своїми операціями. Спроможність позичальника управляти грошима.

3. Капітал – капітальна база позичальника та його рішучість використати власний капітал у проекті під який він замовляє кредит.

4. Умови – оцінка поточного стану загальнонаціональної та регіональної економіки.

5. Застава – якість застави, захищеність застави, ліквідність

По кожному критерію може надаватись відповідна кількість балів.

Клас „А” – діяльність не менше 5 років

Клас „В” – діяльність не менше 3 років

Методика бальної оцінки:

1. Визначаються найважливіші показники, які впливають на вирішення питання надання позики.

2. Присвоєння класу.

3. Мін. і макс. Межі показників

4. Загальна сума балів

Ціль розробки статист. методів – виявити стандартні підходи до об’єктивної хар-ки позичальників, знайти числові межі для розподілу майбутніх клієнтів на основі наданих матеріалів на надійних і ненадійних, підвержених ризику банкротства або ні

А) Скоринг

Вперше було запропонована Дюраном на початку 40-х років. Він виявив групу факторів, які дозволяють на його думку з достатньою ймовірністю визначити ступінь кр.ризику при отриманні споживчого кредиту.

Фактори:

Вік. 0,01 бал за кожний рік, якщо вам більше 20 років. Макс. Межа 0,3 (50 років).

Стать. 0,4 бали жінці, 0-чоловіку